Впровадження реформ НУШ у початковій освіті — у самому розпалі, але МОН паралельно береться за реформування середньої освіти. Перший крок — 13 березня Кабмін схвалив проект закону «Про повну загальну середню освіту», тепер черга за Верховною Радою.
«Освіторія» розбиралась, які позитивні зміни та нові механізми чекають на вчителів і учнів, батьків і освітніх управлінців, якщо нововведення успішно стартують.
ЩО ЦЕ І НАВІЩО?
Нинішня система середньої освіти намагається вчити всіх дітей однаково, — кажуть у МОН. — Мета оновленої — сформувати генерацію випускників шкіл, які будуть цілісними особистостями, інноваторами, здатними стати творцями і частиною інклюзивного та інноваційного суспільства.
Проект закону «Про повну загальну середню освіту» обіцяє більше можливостей для дітей, їхніх батьків, освітніх управлінців і учителів.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Зможуть побудувати власну освітню траєкторію
Якщо учень здобував знання поза школою та має підтверджені результати — матиме право на визнання цих результатів у своєму навчальному закладі.
Для прикладу: дитина має сертифікат про знання англійської мови. Ці результати їй зможуть зарахувати через річне оцінювання. Школяр отримає «добро» на те, щоб не відвідувати цей предмет, адже для нього важлива лише підсумкова оцінка, а не поточні.
Щоб підтвердити знання з предмета, які школяр здобув поза навчальним закладом, достатньо буде пройти звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Для отримання дозволу працювати за індивідуальною траєкторією учень та його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Там створять індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень. Також цей план має схвалити педрада і затвердити директор.
Отримають можливість самостійно обирати предмети
Пані міністр Лілія Гриневич пояснила, що перепоною для реального вибору предметів учнями є недостатність годин, саме тому їх зараз визначає школа, а не школяр.
Але нововведення мають це змінити. Документ передбачає створення міжкласних груп, де діти вивчатимуть вибіркові предмети. Тобто, цю конкретну дисципліну слухатиме не весь клас, а збірна група учнів з однієї паралелі та суміжних класів.
Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє, — наголосила очільниця МОН.
Додаткові новації:
- Дітей з особливими освітніми потребами активно інтегруватимуть у життя звичайної школи.
- Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медичних закладах.
- Діти, які серйозно навчаються поза школою (займаються спортом і часто їздять на змагання чи ходять до музичної школи), зможуть зарахувати отримані не в закладі знання. Вивільнений час учні зможуть використати на домашнє завдання чи іншу роботу.
- Учні, які перебувають на домашньому навчанні, зможуть легко та безпечно отримати повну середню освіту. Таким дітям треба буде складати семестровий контроль двічі на рік.
Спробують переваги адаптаційного періоду
Для дітей у реформованій школі передбачено два адаптаційні періоди, покликані врахувати освітні та психологічні потреби дітей.
Перший адаптаційний цикл — 1-2-й клас.
Другий адаптаційний цикл — 5-6-й клас.
Річ у тім, що педагогічна практика (як України, так і світова) свідчить, що в деякі періоди діти є найвразливішими і потребують посиленої уваги та розуміння з боку педагогів. Навіть існує окремий вид педпрактики — перші дні дитини в школі.
Отримають освітній простір з медіатеками та ресурсними кімнатами
Проект закону передбачає розвиток нового освітнього простору. У школах з’являться медіатеки та ресурсні кімнати. Вони вже показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших діток. А тепер мають стати нормою для всіх шкіл без винятку.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Отримають педагогічну свободу:
- у формуванні програм на основі Державного стандарту;
- у розробленні власної системи оцінювання та мотивації учнів (з таблицею переведення в 12-бальну шкалу);
- у підвищенні кваліфікації за власним вибором за державний кошт.
Зможуть пройти педагогічну інтернатуру
Якщо молодий педагог щойно розпочав роботу в школі, то зможе розраховувати там на підтримку ментора-наставника. Це педагог з більшим досвідом.
Наставник отримає 20% доплати до заробітної плати, адже має бути зацікавлений у розвитку молодого педагога. Від ментора молодий вчитель отримуватиме консультації та відповіді з будь-яких питань, що допоможе адаптуватись і стати успішним вчителем.
Матимуть змогу підвищити зарплату на 10-20%
Доплата для вчителів у розмірі 10-20% передбачається за завідування:
- ресурсними кімнатами,
- кабінетами інформатики,
- спортивними залами.
Також педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які встановлюватиме засновник закладу: область, місто чи район, де розташована школа.
Пройдуть курси домедичної допомоги
У проекті закону передбачено, що всі без винятку педагоги пройдуть курси домедичної допомоги.
«Ми мали прикрі випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини — ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Але якби вчитель володів основами домедичної допомоги, то ці діти могли б залишитися живими. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках», — каже пані міністр.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?
Зможуть ініціювати позаплановий аудит школи
Завдяки закону батьки отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ця перевірка буде спрямована на підтримку та захист школи і всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми в роботі закладу та вичерпали всі можливості вирішити це разом з адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ?
Прозора процедура конкурсу на посаду директора школи
Відеотрансляція та відеофіксація конкурсного відбору стануть обов’язковими.
Директор обиратиметься максимум на два терміни по 6 років підряд
Конкурсна комісія:
- від 6 до 15 осіб,
- представники засновника,
- представник держадміністрації або ДСЯО,
- представники громадськості (громадські організації, професійні об’єднання, експерти у сфері ЗСО).
Було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.
Директори отримують більшу кадрову автономію
До слова, адміністрації шкіл, які до цього готові, отримають також більше фінансової автономії. Це стосуватиметься всього — від надання премій вчителям у межах кошторису до проведення поточних ремонтів приміщень за кошти засновника.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ — ПРЕДСТАВНИКІВ НАЦМЕНШИН?
Для нацменшин, які розмовляють мовами ЄС:
базова освіта — не менш ніж 20% річного навчального часу в 5-му класі зі щорічним збільшенням до не менш ніж 40% у 9-му класі;
профільна освіта (10-11-ті та (чи) 12-ті класи) — не менш ніж 60% річного навчального часу.
Освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.
Інші мови на базовому та профільному рівнях:
Не менш ніж 80% річного навчального часу має буде проведено українською мовою. На приватні школи ці вимоги не поширюються. Але й вони мають зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.
Корінні народи:
Отримують право здобувати середню освіту рідною мовою на рівні з державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Якщо набереться від п’яти заяв від учнів у класі — такий додатковий клас відкриють.
Немає коментарів:
Дописати коментар