Моніторинг як складова незалежної атестаційної експертизи діяльності навчальних закладів

Відповідно до Орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів» від 17.06.2013 №772, державна атестація загальноосвітнього навчального закладу – це основна форма державного контролю, спрямована на визначення ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу, відповідно до державних стандартів, результативності навчально-виховного процесу, аналізу потенційних можливостей навчального закладу та ступеня їх реалізації.

Згідно з Порядком державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів» від 30.01.2015 №67, головними завданнями державної атестації навчальних закладів є:

• визначення відповідності навчального закладу державним стандартам певного освітнього рівня, дотримання ним вимог цих державних стандартів і забезпечення надання якісної освіти;
• надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам, що атестуються.

Розв’язати завдання щодо створення умов для підвищення професійної майстерності педагогів, урахування інтересів конкретного учня і його батьків традиційна система атестації загальноосвітніх навчальних закладів у повному обсязі не може. Тож Центр науково-освітніх інновацій та моніторингу працює над пошуком шляхів оновлення змісту атестації навчальних закладів, атестації педагогів, її технологій, форм взаємодії керівників адміністрацій загальноосвітніх навчальних закладів, педагогів і органів управління.

Розв’язати проблему управління атестацією загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах можливо в разі здійснення незалежної атестаційної експертизи навчальних закладів як засобу підвищення якості діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Складовою незалежної професійної експертизи є моніторинг діяльності навчального закладу.

Основними перевагами моніторингу як інструменту визначення ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу є:

• вимірювання основних параметрів діяльності навчального закладу;
• прогноз тенденцій у навчально-виховному процесі;
• оперативне розроблення методичних рекомендацій для реалізації управлінських рішень, необхідних для коригування навчально-виховного процесу і підвищення якості освіти.

На виконання наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу було проведено дистанційний моніторинговий аудит навчальних закладів «Екологія та культура» та «Ліко-школа».

Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу розроблена така модель атестації освітніх закладів,що:

• ґрунтується на об’єктивних результатах моніторингу діяльності навчального закладу;
• передбачає активну участь в оцінюванні роботи навчального закладу незалежних освітніх організацій, учнів, учителів, батьків, громадськості;
• ураховує специфіку навчального закладу, що підлягає атестації.

Для різнобічного вивчення діяльності навчального закладу розроблено інструментарій (анкети) для всіх учасників навчально-виховного процесу: директора школи, заступників директора, учителів, керівників гуртків, учнів і батьків учнів. Питання анкет диференціювалися на окремі смислові блоки: «Професійна самореалізація», «Професійне самовдосконалення», «Професійна майстерність», «Створення умов для здійснення педагогічної діяльності», «Психологічний мікроклімат», що містяться в анкетах учителів, керівників гуртків, директора школи та заступників директора, а також додаткових блоків для вчителів, керівників гуртків і заступників директора – блок «Ваш керівник». В анкеті для батьків питання згруповані за такими блоками: «Загальні умови для комфортного перебування дитини в навчальному закладі», «Безпека життєдіяльності в навчальному закладі», «Створення сприятливих умов для розвитку і соціалізації дитини», «Педагогічні умови», «Взаємодія з педагогами», «Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу», «Участь батьків у шкільному житті». Всі типи анкети (окрім анкети для учнів) охоплювали питання соціодемографічного блоку.

Критерії та показники оцінювання ефективності роботи навчального закладу базуються на системному підході й охоплюють:

1. Якість надання освітніх послуг. Показники:

•  позитивна динаміка навчальних досягнень учнів (зведені результати зовнішнього і внутрішнього моніторингу);
•  особиста результативність учнів (навченість, вихованість, розвиненість, збереження фізичного та психічного здоров’я);
•  ефективність (результативність) виховної системи школи (розвиток моральної і психічно здорової особистості, формування життєво необхідних компетентностей);

2. Кадрове забезпечення. Показники:

• професійний рівень педагогів;
• професійна самореалізація;

3. Матеріально-технічна база. Показники:

•  стан і розвиток матеріально-технічної та навчально-матеріальної бази (показники оснащеності кабінетів, фонд бібліотеки); -
• забезпечення навчально-виховного процесу інформаційно- технічними засобами.

4. Навчальне і програмно-методичне забезпечення. Показники:

• розширення спектра освітніх програм і освітніх послуг відповідно до соціального замовлення;
• урахування індивідуальних особливостей учасників навчально- виховного процесу.

5. Безпека освітнього процесу. Показники:

• медичний супровід;
• якісне і повноцінне харчування;
• дотримання світлового і теплового режиму;
• фізичний стан учасників навчально-виховного процесу;
• психічний розвиток учнів.

6. Науково-методична робота. Показники:

• організація інноваційної діяльності;
•  умови реалізації навчально-виховного процесу (кадрові, матеріальні, фінансові ресурси тощо).

7. Управління школою. Показники:

• створення комфортних умов для учасників навчально-виховного процесу (учителів, учнів, батьків);
• забезпечення відкритості навчального закладу;
• забезпечення демократичного стилю управління школою;
• якість результатів навчання з основних предметів початкової школи;
• наявність сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі;
• охорона здоров’я учнів і вчителів школи;
• готовність керівників до управлінської діяльності;
• якість управлінських рішень.

Анкетування дає змогу одержати інформацію про:

• умови праці та задоволеність ними в навчальному закладі;
• ставлення колективу до адміністрації навчального закладу;
•  оцінювання педагогами власної професійної діяльності в навчальному закладі та перспектив професійного саморозвитку;
• мікроклімат у колективі школи;
• ставлення батьків учнів до навчально-виховного процесу;
• ставлення учнів до навчально-виховного процесу.

Отже, проведення незалежного моніторингу ефективності діяльності навчального закладу підготує адміністрацію до проходження атестації закладу, дасть змогу вчасно зреагувати на недоліки в його діяльності та виправити їх. Як наслідок – підвищить імідж навчального закладу.

Інформує Центр науково-освітніх інновацій та моніторингу 

Тема Першого уроку в 2016/2017 навчальному році «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України».

Орієнтовні напрями:

1. Традиції патріотичного виховання краю: історичні аспекти.

2. Виховання громадянина-патріота у творчій спадщині Василя Сухомлинського.

3. Виховання любові до Батьківщини змалку: дошкілля і початкова школа.

4. Розвиток патріотичних почуттів у підлітків та молоді.

5. Національно-патріотичне виховання дітей засобами позашкільної діяльності.

6. Реалізація принципів Концепції національно-патріотичного виховання у співпраці з місцевими громадами.

7. Внесок випускників навчальних закладів  у процеси державотворення та культурний потенціал України.

8. Культура і освіта як основні чинники національно-патріотичного руху в Україні.

Структура 2016/2017 навчального року: заборонено відпрацювання по суботах

МОН України визначило про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

Про це йдеться у листі МОН України від 09.06.2016 № 1/9-296. У МОН України зазначають, що відповідно до законодавства, структуру навчального року мають встановлювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою. Отже, наступний навчальний рік розпочинатиметься 1 вересня 2016 року, а завершуватиметься не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо). У листі зазначено, у випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів. Традиційно, для учнів 4-их, 9-их та 11-их класів навчальний рік буде завершено проведенням державної підсумкової атестації. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення МОН України буде затверджено додатково. Зважаючи на можливе призупинення навчального процесу з поважних причин (карантин, в додаткові вихідні для підготовки до ДПА/ЗНО тощо), кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. У такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо. У МОН України наголошують, що менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини, не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати. Також МОН України надано рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2016/2017 навчальний рік. Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і в минулі роки.

Джерело: Натисніть сюди

Об’єднання територіальних громад: доля профспілки навчального закладу

Приєднання навчального закладу до об’єднаної територіальної громади не є підставою для припинення діяльності його профспілки. У зв’язку з децентралізацією у вигляді централізації влади на місцях виникають об'єднання територіальних громад (Закон України  «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII). Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою. За умови об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну, все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об’єднаної територіальної громади, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді. Зміна  підпорядкованості  навчального закладу  не  передбачає розірвання трудового договору (п. 3  та 4  ст. 36  Кодексу  законів про  працю  України (КЗпП)). Дія трудового договору працівника продовжується у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) навчального закладу (ч. 3 ст. 36 КЗпП). У процесі об’єднання територіальних громад та реорганізації навчального закладу підставою для припинення трудового договору є переведення працівника до іншого навчального закладу за його згодою (п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Скорочення чисельності або штату працівників навчального закладу у зв’язку з його реорганізацією або перепрофілюванням може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівники. Діяльність первинної профспілкової організації навчального закладу регулюється Статутом Профспілки працівників освіти і науки України (далі — Статут). Відповідно до п. 103 Статуту рішення про припинення діяльності чи ліквідації профспілки ухвалює конференція, збори. У разі утворення добровільного об’єднання територіальної громади профспілка у складі навчального закладу продовжує функціонувати. Якщо у процесі приєднання (підпорядкування) змінюється назва навчального закладу, то профспілка має провести процедуру перейменування відповідно до чинного законодавства, Статуту та повідомити про це вищий за підпорядкуванням профспілковий орган. Статутом також не передбачено створення профспілок навчальних закладів у разі приєднання до об’єднаної територіальної громади.

Наказ МОН України від 14.07.2015 № 762

Про затвердження Порядку

переведення учнів (вихованців) 

загальноосвітнього навчального закладу

до наступного класу

Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту» та з метою приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2008 року № 319 «Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 травня 2008 року за № 383/15074. 

3. Управлінню зв’язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) (Загоруйко Ю. А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П. Б. 

Міністр                                                                                                                                       С. М. Квіт

Завантажити наказ