Кадрова робота в закладі
освіти . Атестація педагогів
Запитання
Педагогічний працівник після закінчення вищого
навчального закладу рік працює вихователем дошкільного навчального закладу.
Через який період йому можна присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст
другої категорії» та коли він має пройти підвищення кваліфікації?
Відповідь
Згідно з пунктом 4.3 Типового положення про
атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти
і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове
положення), випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу
освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія
«спеціаліст». Згідно з пунктом 3.18 Типового положення особи, прийняті
на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних
закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді. З
огляду на те що під час прийняття на роботу працівникові встановлено
кваліфікаційну категорію «спеціаліст», він має право на позачергову атестацію
через два роки роботи на займаній посаді і на присвоєння кваліфікаційної
категорії «спеціаліст другої категорії» за умови відповідності вимогам,
визначеним пунктом 4.4 Типового положення. Слід також ураховувати, що
обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення
кваліфікації є умовою чергової атестації. Тож ця вимога не поширюється на
педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення
вищого навчального закладу. Це передбачено пунктом 1.8 Типового положення.
Приміром, якщо вихователя прийняли на роботу у серпні 2014 року, то у
2016/2017 навчальному році йому за результатами позачергової атестації можуть
присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». Проходження
підвищення кваліфікації у цей період не є обов’язковим. Чергова
атестація цього вихователя має відбутися у 2021/2022 навчальному році і до
того часу він має пройти підвищення кваліфікації.
Чи
можна студента вищого навчального закладу прийняти на посаду вихователя
Запитання
Чи можна прийняти на посаду вихователя дошкільного
навчального закладу студента четвертого курсу педагогічного коледжу? Відповідь
Педагогічний працівник дошкільного навчального закладу — це особа з
високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту,
забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан
якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. У пункті 34 Положення про
дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 12.03.2003 № 305 уточнено, що на посаду педагогічного
працівника дошкільного навчального закладу призначається особа: яка має
відповідну вищу педагогічну освіту, а саме освітньо-кваліфікаційний рівень
магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста стан здоров’я якої
дозволяє виконувати професійні обов’язки. Тобто на посаду вихователя
дошкільного закладу може бути призначена особа, яка має, як мінімум, базову
вищу педагогічну освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого
спеціаліста. Слід ураховувати, що закінчення трьох повних курсів вишу
прирівнюється до освіти в обсязі учительського інституту. На це вказано у
примітці до розділу II Переліку навчальних закладів, закінчення яких дає
право на встановлення ставок заробітної плати і посадових окладів вчителям,
викладачам, вихователям та іншим педагогічним працівникам залежно від освіти,
наведеному в додатку 4 до Інструкції про порядок обчислення заробітної
плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від
15.04.1993 № 102. А згідно з пунктом 65 цієї Інструкції педагогічним
працівникам, які мають освіту в обсязі учительського інституту, ставки
заробітної плати встановлюються у розмірах, передбачених для працівників, які
мають середню спеціальну освіту. Отож, за певних умов, що склалися у
конкретному закладі, особу, яка навчається на 4-му курсі коледжу, можна
прийняти на посаду вихователя. Ставку заробітної плати встановлюють як особі,
яка має освіту в обсязі учительського інституту та прирівняних до нього
навчальних закладів, — тобто у розмірі, передбаченому для працівників, які
мають середню спеціальну освіту.
Особливості
ухвалення рішення про невідповідність педагогічного працівника раніше
присвоєній кваліфікаційній категорії
Під час вивчення професійної діяльності педагогічного
працівника атестаційна комісія може виявити, що він знизив якість своєї роботи
і не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Розглянемо, що має
врахувати атестаційна комісія, приймаючи рішення щодо атестації такого
працівника Пунктом 3.30 Типового положення про атестацію педагогічних
працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від
06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення), визначено, що кваліфікаційна
категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за
результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної
комісії. Відповідно до підпункту 3 пункту 3.9 Типового положення
за результатами атестації атестаційні комісії можуть приймати рішення про
те, що педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній
кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії»,
«спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»). Рішення
атестаційної комісії Атестаційна комісія за результатами грунтовного аналізу
професійної діяльності педагогічного працівника має визначити якість його
роботи та прийняти відповідне рішення. Під час атестації можуть виявити, що
педагогічний працівник знизив рівень професійної діяльності та показники у
роботі. Унаслідок цього атестаційна комісія змушена визнати працівника таким,
що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, та присвоїти йому
кваліфікаційну категорію відповідно до його кваліфікації та якості виконуваної
ним роботи. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Педагогічний працівник, щодо якого ухвалюють
рішення про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, має
бути обов’язково присутній на засіданні атестаційної комісії. Якщо він не може
бути на ньому, варто перенести засідання атестаційної комісії на іншу дату.
Атестаційна комісія, приймаючи рішення про атестацію педагогічного працівника,
має врахувати думку керівника навчального закладу. До 1 березня керівник
навчального закладу має подати до атестаційної комісії характеристику
діяльності педагогічного працівника, який атестується. Якщо він вважає, що
педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній
категорії, то зазначає про це у характеристиці професійної діяльності такого
працівника. Атестаційна комісія може ухвалювати рішення про невідповідність
педагогічного працівника лише тим раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям,
які має право присвоювати. Так, атестаційна комісія І рівня може прийняти рішення
про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше присвоєним
кваліфікаційним категоріям: «спеціаліст другої категорії» «спеціаліст першої
категорії». За рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія може бути
знижена не лише на один ступінь, а й більше, аж до кваліфікаційної категорії
«спеціаліст», якщо педагогічні працівники, які мали більш високі кваліфікаційні
категорії, знизили рівень своєї професійної діяльності (див. Додаток). При
цьому критерієм присвоєння нижчої кваліфікації має бути відповідність
педагогічного працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3–4.6 Типового
положення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кваліфікаційну категорію «спеціаліст» присвоюють
педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися,
під час прийняття на роботу. Тому втрата педагогічним працівником
кваліфікаційної категорії «спеціаліст» не передбачена. Якщо педагогічний
працівник, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», не відповідає
вимогам до цієї категорії, атестаційна комісія має ухвалити рішення про
невідповідність працівника займаній посаді або про відповідність працівника
займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною
комісією. Атестаційна комісія І рівня може порушувати клопотання перед атестаційною
комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу
виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в
якому створено атестаційну комісію І рівня) про невідповідність педагогічного
працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої
категорії». Приміром, якщо атестаційна комісія І рівня за результатами
атестації педагогічного працівника, який має кваліфікаційну категорію
«спеціаліст вищої категорії», прийняла рішення про визнання педагогічного
працівника таким, що не відповідає цій раніше присвоєній кваліфікаційній
категорії, вона повинна порушити клопотання перед атестаційною комісією вищого
рівня про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше
присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про
присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Остаточне рішення у таких випадках приймає атестаційна комісія ІІ або ІІІ
рівня. Оформлення результатів атестації Відповідно до пункту 3.15 Типового
положення на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється
атестаційний лист у двох примірниках. Резолютивна частина рішення атестаційної
комісії має узгоджуватися з описовою частиною атестаційного листа. Тобто якщо педагогічного
працівника визнано таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній
категорії, то в описовій частині атестаційного листа повинно бути чітко
вказано, чому рівень професійної діяльності цього працівника не відповідає
вимогам до встановленої йому раніше кваліфікаційної категорії та за якими
критеріями його професійна діяльність не відповідає вимогам до певної
кваліфікаційної категорії. Атестаційна комісія у разі зниження педагогічному
працівнику кваліфікаційної категорії у своєму рішенні має надати йому
рекомендації, спрямовані на усунення виявлених недоліків у роботі. Такі
рекомендації мають бути чіткими та конкретними. Наприклад, порекомендувати
педагогічному працівнику активізувати роботу у методичному об’єднанні, пройти
курси підвищення кваліфікації з конкретного напряму професійної діяльності,
опанувати певну методику. Апеляція на рішення атестаційної комісії Відповідно
до пункту 6.4 Типового положення педагогічні працівники у десятиденний строк з
дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення
атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Апеляцію на рішення атестаційної комісії I рівня подають до атестаційної
комісії II рівня. Апеляцію на рішення атестаційних комісій I та II рівнів —
до атестаційної комісії III рівня. Апеляцію на рішення атестаційної комісії
розглядають за участі особи, яка її подала, крім випадків, коли вона у
письмовій формі відмовилася від особистої участі у розгляді апеляції або не
з’явилася на її засідання. Атестаційна комісія розглядає апеляцію у двотижневий
строк та ухвалює такі рішення: присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та
скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня залишити рішення
атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення. З огляду на те що
атестація — це випробування педагогічного працівника на відповідність
професійній кваліфікації, він має своєю працею у міжатестаційний період довести
відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. У разі неспроможності
підтвердити наявну на момент атестації кваліфікаційну категорію, вона має бути
знижена. До того ж педагогічний працівник має готуватися до атестації протягом
всього міжатестаційного періоду, а не лише безпосередньо перед атестацією. Така
підготовка має починатися одразу після атестації цього працівника, тобто за
п’ять років до наступної атестації. Уже тоді йому слід планувати заходи для
підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії або претендування на
більш високу кваліфікаційну категорію. Зниження кваліфікаційної категорії є
підставою для зміни розміру ставки заробітної плати (посадового окладу)
педагогічного працівника.
Немає коментарів:
Дописати коментар