Лілія Гриневич розповіла про японський підхід у процес прибирання дітьми їхнього класу і школи

11-го березня на зустрічі з освітянами регіону Прибужжя у Володимирі-Волинському Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич відповідала на запитання присутніх директорів навчальних закладів та педагогів. Одним із них стало питання, чи повинні діти прибирати класні кімнати після навчання. Відповіла пані Міністр, навівши приклад із своєї робочої поїздки до Японії.

«Чи не варто ввести у штатний розпис оплату праці техпрацівникам за прибирання приміщень, де навчаються 8-11 класи, адже цього не передбачено?» – запитали у Лілії Гриневич а також зазначили, що «є багато прикладів, коли діти відмовляються це робити. Заберіть цей радянський атавізм».

Міністр повідомила, що мала можливість побувати у японських школах. У них не передбачено жодної посадової одиниці технічних працівників. За словами Гриневич, японці вважають, що прибирання дітьми їхнього класу і школи є частиною обов’язкової освіти.

Школярі вчаться і під час прибирання, що краще не смітити, адже потім вам або комусь іншому доведеться це прибирати, а також вчаться поважати своє оточення та роботу інших.

“Я не кажу, що в нас так має бути, а просто хочу, щоб ми були дуже обережні в потураннях такими рішеннями. Якщо би ви сказали, що працівникам потрібна робота, квадратні метри, за які їм треба заплатити, то я це розумію. Але якщо ми, керівники навчальних закладів і педагоги, починаємо думати, що дітям не треба давати прибирати, то це неправильно! Просто це треба робити в цивілізований спосіб, дітям треба пояснювати. Повинна бути гігієна цієї праці. Звісно, коли дитина виходить на вулицю прибирати і в траві можуть бути кинуті шприци, то батьки будуть цього боятися. Але якщо нормально організована трудова діяльність дітей, то це тільки їм на користь”, – повідомила Лілія Гриневич.

І запитання, і відповідь у переповненому залі, адже охочих послухати Лілію Гриневич було багато, привітали оплесками.

МОН затвердило графік видання і доставки підручників для 2, 5, 6, 10 та 11 класів

Міністерство освіти і науки затвердило графік видання, закупівлі та доставки підручників для 2, 5, 6, 10 та 11 класів.

Про це йдеться в наказі №304 від 5 березня, опублікованому на сайті МОН.

Відповідно до графіку, договори з видавництвами про друк підручників для 2, 5 та 10 класів укладуть у квітні, для 6 та 11 класів – у травні.

Підручники для 2, 5 та 10 класів планують доставляти у школи в червні-серпні, для 6 та 11 класів – у липні-серпні.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, у 2019 році в держбюджеті передбачено 2,35 мільйона гривень на друк підручників.

Також з 25 лютого до 10 березня вчителі обирали підручники для 2 класу.

ВСЕ ПРО ГРУПУ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

1. Організація навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів.

2. Організації дозвілля учнів.

3. Надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань.  

Зверніть увагу!  Якось я чув від вихователя ГПД, що заборонено допомагати учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань. Вихователь ГПД, який відповідає кваліфікаційним вимогам має достатній кваліфікаційний рівень для надання такої допомоги учням. Тому він не лише має право, а й зобов’язаний надавати допомогу учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань. 

4. Формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості.

5. Забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності).

Створення ГПД.

Групи подовженого дня створюються та функціонують відповідно до рішення засновника закладу загальної середньої освіти за письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів.

На підставі рішення засновника керівник закладу загальної середньої освіти видає наказ про організацію діяльності групи подовженого дня. Цікаво, що про скасування діяльності ГПД у відповідному Порядку створення нічого не сказано.

Те саме і стосується мінімального наповнення ГПД – у Порядку нічого не сказано.

Нормативи наповнюваності груп подовженого дня встановлюються відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 року за № 229/6517.

Рішення про встановлення меншої чисельності учнів групи подовженого дня приймає керівник закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником закладу загальної середньої освіти.

Зарахування учнів до групи подовженого дня та їх відрахування з неї здійснюються згідно з наказом керівника закладу загальної середньої освіти на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів.

Заяви про зарахування учнів до групи подовженого дня приймаються протягом навчального року. А не лише на початку!

Різниця у віці учнів, зарахованих до групи подовженого дня, не може перевищувати двох років. У закладах загальної середньої освіти, що знаходяться в сільській та/або гірській місцевості, де здійснюється підвезення учнів шкільним автобусом, можуть утворюватися групи подовженого дня для учнів різних вікових груп.

Спеціальні ГПД.

Для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти на підставі письмового звернення їх батьків, інших законних представників, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи подовженого дня.

Для забезпечення ефективності освітнього процесу наповнюваність спеціальних груп подовженого дня має відповідати наповнюваності спеціальних класів.

Інклюзивна група подовженого дня – група подовженого дня, до якої зараховано особу (осіб) з особливими освітніми потребами.

В інклюзивних групах подовженого дня кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна – три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

Організація освітнього процесу здійснюється з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності осіб з особливими освітніми потребами, індивідуальних програм розвитку, індивідуальних навчальних планів (за наявності) та рекомендацій інклюзивно-ресурсних центрів.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дитини (дітей) з тяжкими порушеннями та дитини (дітей), яка (які) мають порушення інтелектуального розвитку, в інклюзивній групі подовженого дня забезпечує асистент вихователя з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності осіб з особливими освітніми потребами.

Режим роботи спеціальної групи подовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 лютого 2013 року № 144, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 року за № 410/22942.

Режим роботи ГПД

Режим роботи групи подовженого дня та організації освітнього процесу схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником закладу загальної середньої освіти.

Режим роботи групи подовженого дня повинен передбачати:

організацію;

прогулянки (прогулянок) на відкритому повітрі тривалістю не менш як одна година 30 хвилин для учнів перших – четвертих класів;

харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;

виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше однієї години;

проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів тривалістю не менше години.

Тривалість перебування учнів у групі подовженого дня становить не більше шести годин на день. На підставі заяви батьків, інших законних представників учнів дозволяється відпускати учнів групи подовженого дня у зручний для батьків час.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів необхідно через кожні 15 хвилин заняття проводити фізкультхвилинки, гімнастику для очей.

Вихователь працює з учнями відповідно до щоденного плану роботи вихователя, який, як правило, включає: прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.

План роботи вихователя групи подовженого дня погоджується із заступником керівника закладу загальної середньої освіти із виховної роботи і затверджується керівником такого закладу.

Фінансування груп подовженого дня здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.

Відповідальними за життя та здоров’я учнів під час їх перебування в групі подовженого дня є керівник закладу загальної середньої освіти, його заступник, вихователь та інші педагогічні працівники.

Відповідальними за збереження навчального обладнання, що використовується для організації групи подовженого дня, є вихователь та інші педагогічні працівники.

Уряд вніс до Ради законопроект про середню освіту – що він змінює

Уряд виніс на розгляд нардепів законопроект “Про повну загальну середню освіту”.

Відповідне рішення ухвалили на засідання Кабміну 13 березня.

“Нам потрібно більше можливостей для дітей, батьків та вчителів, які є серцем і провідниками реформи. Цей закон якраз про розширення можливостей”, – сказала на засіданні міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.

Ілюстрація: МОН

Індивідуальна траєкторія в законопроекті передбачена не лише для дітей з особливими освітніми потребами. Для цього батькам потрібно подати письмову заяву, обґрунтувавши причини та надати пропозиції щодо особливостей опанування освітньої програми закладу освіти чи її окремих компонентів.

Також учні матимуть право на визнання своїх результатів навчання, здобутих поза школою. Наприклад, якщо учень має сертифікат про знання іноземної мови, може зарахувати ці результати через річне оцінювання. Він може не відвідувати відповідний предмет, оскільки йому не потрібні поточні оцінки, тільки підсумкова.

Ілюстрація: МОН

Законопроект пропонує механізм введення варіантивної складової.

“Бо зараз все впирається в недостатню кількість годин, тому вибіркову складову робить школа, а не школяр. Наприклад, законопроект дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів. Коли вчиться не цілий клас, а збірна група класів однієї паралелі. Тоді діти можуть поділитися за своїми інтересами”, – пояснила керівниця МОН.

Також, проект закону передбачає створення ресурсних кімнат у всіх школах. Зараз такі кімнати є в спеціалізованих школах для дітей з особливими освітніми потребами.

Для вчителів пропонують педагогічну автономію у створенні власних освітніх програм, розробці систем оцінювання та виборі місця проходження підвищення кваліфікації за рахунок держави.

Ілюстрація: МОН

Окрім того, законопроект передбачає педагогічну інтернатуру. Молодий вчитель, який тільки почав працювати, отримає у школі наставника – педагога з більшим досвідом. Наставник матиме 20% доплати до зарплатні, аби бути більш зацікавленим в розвитку молодого педагога.

Ілюстрація: МОН

Перевірка зошитів, за яку вчителі отримують 10-20% надбавку, названа перевіркою навчальних робіт – адже, окрім зошитів, учитель може перевіряти, наприклад, виконані проекти чи презентації.

За завідування кабінетами інформатики підвищено надбавку 15-20%, за всі інші кабінети – 10-15%.

Гранична надбавка в 20% за роботу в інклюзивному класі тепер винесена в законопроект. Зараз це передбачено лише постановою Кабміну.

Окрім того, засновник має право встановити інші доплати за рахунок власних надходжень.

Також у законопроекті чітко визначено, що оплачувати роботу вихователів груп подовженого дня мають з освітньої субвенції (з неї отримують зарплатню всі педправцівники).

Ілюстрація: МОН

“Проект закону передбачає, що всі вчителі пройдуть курси домедичної допомоги. Ми мали жахливі випадки, коли діти “згасали” в стінах школи за лічені хвилини, бо швидка не встигала приїхати. Якби вчителі уміли надавати першу допомогу, цього можна би було уникнути”, – сказала Гриневич

Батьки дітей з особливими освітніми потребами зможуть бути асистентами вчителя та супроводжувати своїх дітей на уроках.

Законопроект уточнює процедуру конкурсу на посаду директора школи.

Ілюстрація: МОН

Законопроект пропонує три моделі вивчення української мови для національних меншин. У початковій школі такі учні можуть навчатися рідною мовою поряд із державною. Починаючи з 5 класу, передбачається поступове збільшення кількості предметів, які викладатимуть українською.

Для мов ЄС:

– базова освіта: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі з щорічним збільшенням до не менше 40% у 9 класі;

– профільна освіта (10-11(12) класи): не менше 60% річного навчального часу.

Також освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.

Для інших мов на базовому та профільному рівнях передбачена норма у не менше 80% річного навчального часу українською мовою. Ці вимоги не стосується приватних шкіл. Але вони зобов’язані зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.

Водночас, корінні народи мають право здобувати середню освіту рідною мовою поряд із державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Їх відкривають за наявності 5 заяв від учнів у класі.

Ілюстрація: МОН

“Нова українська школа” готує детальні роз’яснення про зміни, які пропонує законопроект.

Чи є заміна атестата свідоцтвом профанацією реформ освіти?

В Україні шкільний атестат вирішили замінити свідоцтвом, щоб відповідати європейським стандартам освіти і відійти від застарілої радянської практики. У МОН підносять нововведення як прогресивне, але українці говорять про профанації реформ освіти. 

ФАКТ. Тепер українським школярам після 4-го класу вручатимуть свідоцтво про отримання початкової освіти, після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти, а після закінчення школи – свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідну постанову на початку березня 2019 року прийняв Кабмін. На руки вчорашнім четверокласникам документ видавати поки не будуть – просто занесуть інформацію в електронну базу даних. Зате для всіх інших написи в документі будуть продубльовані шрифтом Брайля.

Лілія ГРИНЕВИЧ, міністр освіти і науки України:

Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в РФ, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена. Також документи мають бути доступними. У нас щороку зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами у школах. Отримуючи свій документ про освіту, вони мають право розуміти, що там написано. Відтепер така можливість з’явиться.

ЧОМУ ПРОТИ? Українці, у тому числі педагоги, називають відмову від атестатів профанацією реформи. Оскільки, з одного боку, МОН говорить про підвищення якості освіти, а з іншого – замінює документ про досягнення певного рівня знань і навичок документом, який лише підтверджує, що дитина відучилася в школі певну кількість років.

Віктор ГРОМОВИЙ, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти:

Термін «здобувач освіти» підкреслює активну роль того, хто вчиться. Якщо ж у реальності не було «здобувача», а був у кращому випадку пасивний «споживач» (у гіршому – диверсант), нелогічно видавати «свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти», яку не здобуто. Треба видавати довідку про те, що людина з горем пополам відсиділа певний час у школі, але не скористалась наданою їй можливістю здобути повну загальну середню освіту.

До того ж, ніякої практичної функції свідоцтво про отримання початкової освіти не несе. Адже дитина після цього не може, наприклад, піти в училище або вийти на роботу. Вона в будь-якому випадку продовжить навчання в школі, оскільки альтернатив у нашій країні немає – школи фізично не розділені на початкові, середні і старші, і при переході від одного рівня до іншого механізм відсіву поки не передбачений.

У МОН парирують, кажучи, що всі свідчення, зокрема про отримання початкової освіти, будуть заноситися в єдину державну базу. Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей з одного закладу до іншого.

ЦЕ ЯК ЗНО. У той же час важливо розуміти, що не всі зміни в системі освіти повинні безпосередньо впливати на якість знань учнів. Є і технічні сторони системи, наприклад, вибудовування оптимального освітнього шляху і створення зручних і коректних механізмів оцінки знань і навичок.

Олена ФРОЛОВА, освітній консультант:

Така ж реакція в суспільстві була на введення ЗНО. Всі говорили, що заміна іспитів тестами – це шлях до деградації системи освіти. Для цих людей було неважливо, що оцінки за іспити були предметом купівлі-продажу, а ЗНО виключило цей момент і поставило всіх учнів – і улюбленців, і неулюбленців – в однакові умови.

За словами Олени Фролової, свідоцтва допоможуть «логістиці в системі освіти» і документально розмежують абсолютно різні шкільні етапи. Робити це за допомогою контрольних робіт і оцінок, які передбачає атестат, на думку експерта, немає сенсу.

Однак захисники свідоцтв поки у меншості.

Реформа НУШ у середній освіті: на що чекати вчителям, учням і директорам

Впровадження реформ НУШ у початковій освіті — у самому розпалі, але МОН паралельно береться за реформування середньої освіти. Перший крок — 13 березня Кабмін схвалив проект закону «Про повну загальну середню освіту», тепер черга за Верховною Радою.

«Освіторія» розбиралась, які позитивні зміни та нові механізми чекають на вчителів і учнів, батьків і освітніх управлінців, якщо нововведення успішно стартують.

Слайд з презентації Лілії Гриневич про проект закону « Про повну загальну середню освіту»

ЩО ЦЕ І НАВІЩО?

Нинішня система середньої освіти намагається вчити всіх дітей однаково, — кажуть у МОН. — Мета оновленої — сформувати генерацію випускників шкіл, які будуть цілісними особистостями, інноваторами, здатними стати творцями і частиною інклюзивного та інноваційного суспільства.

Проект закону «Про повну загальну середню освіту» обіцяє більше можливостей для дітей, їхніх батьків, освітніх управлінців і учителів.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Зможуть побудувати власну освітню траєкторію

Якщо учень здобував знання поза школою та має підтверджені результати — матиме право на визнання цих результатів у своєму навчальному закладі.

Для прикладу: дитина має сертифікат про знання англійської мови. Ці результати їй зможуть зарахувати через річне оцінювання. Школяр отримає «добро» на те, щоб не відвідувати цей предмет, адже для нього важлива лише підсумкова оцінка, а не поточні.

Щоб підтвердити знання з предмета, які школяр здобув поза навчальним закладом, достатньо буде пройти звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Для отримання дозволу працювати за індивідуальною траєкторією учень та його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Там створять індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень. Також цей план має схвалити педрада і затвердити директор.

Отримають можливість самостійно обирати предмети

Пані міністр Лілія Гриневич пояснила, що перепоною для реального вибору предметів учнями є недостатність годин, саме тому їх зараз визначає школа, а не школяр.

Слайд із презентації Лілії Гриневич про проект закону «Про повну загальну середню освіту»

Але нововведення мають це змінити. Документ передбачає створення міжкласних груп, де діти вивчатимуть вибіркові предмети. Тобто, цю конкретну дисципліну слухатиме не весь клас, а збірна група учнів з однієї паралелі та суміжних класів.

Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє, — наголосила очільниця МОН.

Додаткові новації:

• Дітей з особливими освітніми потребами активно інтегруватимуть у життя звичайної школи.
• Діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медичних закладах.
• Діти, які серйозно навчаються поза школою (займаються спортом і часто їздять на змагання чи ходять до музичної школи), зможуть зарахувати отримані не в закладі знання. Вивільнений час учні зможуть використати на домашнє завдання чи іншу роботу.

• Учні, які перебувають на домашньому навчанні, зможуть легко та безпечно отримати повну середню освіту. Таким дітям треба буде складати семестровий контроль двічі на рік.

Слайд з презентації Лілії Гриневич про проект закону «Про повну загальну середню освіту»

Спробують переваги адаптаційного періоду

Для дітей у реформованій школі передбачено два адаптаційні періоди, покликані врахувати освітні та психологічні потреби дітей.

Перший адаптаційний цикл — 1-2-й клас.

Другий адаптаційний цикл — 5-6-й клас.

Річ у тім, що педагогічна практика (як України, так і світова) свідчить, що в деякі періоди діти є найвразливішими і потребують посиленої уваги та розуміння з боку педагогів. Навіть існує окремий вид педпрактики — перші дні дитини в школі.

Отримають освітній простір з медіатеками та ресурсними кімнатами

Проект закону передбачає розвиток нового освітнього простору. У школах з’являться медіатеки та ресурсні кімнати. Вони вже показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших діток. А тепер мають стати нормою для всіх шкіл без винятку.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Отримають педагогічну свободу:

• у формуванні програм на основі Державного стандарту;
• у розробленні власної системи оцінювання та мотивації учнів (з таблицею переведення в 12-бальну шкалу);
• у підвищенні кваліфікації за власним вибором за державний кошт.

Зможуть пройти педагогічну інтернатуру

Якщо молодий педагог щойно розпочав роботу в школі, то зможе розраховувати там на підтримку ментора-наставника. Це педагог з більшим досвідом.

Наставник отримає 20% доплати до заробітної плати, адже має бути зацікавлений у розвитку молодого педагога. Від ментора молодий вчитель отримуватиме консультації та відповіді з будь-яких питань, що допоможе адаптуватись і стати успішним вчителем.

Матимуть змогу підвищити зарплату на 10-20%

Доплата для вчителів у розмірі 10-20% передбачається за завідування:

• ресурсними кімнатами,
• кабінетами інформатики,
• спортивними залами.

Також педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які встановлюватиме засновник закладу: область, місто чи район, де розташована школа.

Пройдуть курси домедичної допомоги

У проекті закону передбачено, що всі без винятку педагоги пройдуть курси домедичної допомоги.

«Ми мали прикрі випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини — ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Але якби вчитель володів основами домедичної допомоги, то ці діти могли б залишитися живими. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках», — каже пані міністр.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Зможуть ініціювати позаплановий аудит школи

Завдяки закону батьки отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ця перевірка буде спрямована на підтримку та захист школи і всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми в роботі закладу та вичерпали всі можливості вирішити це разом з адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Слайд з презентації Лілії Гриневич про проект закону «Про повну загальну середню освіту»

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ?

Прозора процедура конкурсу на посаду директора школи

Відеотрансляція та відеофіксація конкурсного відбору стануть обов’язковими.

Директор обиратиметься максимум на два терміни по 6 років підряд

Конкурсна комісія:

• від 6 до 15 осіб,
• представники засновника,
• представник держадміністрації або ДСЯО,
• представники громадськості (громадські організації, професійні об’єднання, експерти у сфері ЗСО).

Було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія.

Директори отримують більшу кадрову автономію

До слова, адміністрації шкіл, які до цього готові, отримають також більше фінансової автономії. Це стосуватиметься всього — від надання премій вчителям у межах кошторису до проведення поточних ремонтів приміщень за кошти засновника.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ — ПРЕДСТАВНИКІВ НАЦМЕНШИН?

Для нацменшин, які розмовляють мовами ЄС:

базова освіта — не менш ніж 20% річного навчального часу в 5-му класі зі щорічним збільшенням до не менш ніж 40% у 9-му класі;

профільна освіта (10-11-ті та (чи) 12-ті класи) — не менш ніж 60% річного навчального часу.

Освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.

Інші мови на базовому та профільному рівнях:

Не менш ніж 80% річного навчального часу має буде проведено українською мовою. На приватні школи ці вимоги не поширюються. Але й вони мають зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.

Корінні народи:

Отримують право здобувати середню освіту рідною мовою на рівні з державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Якщо набереться від п’яти заяв від учнів у класі — такий додатковий клас відкриють.