Міжнародний день рідної мови у школі

День Святого Валентина для школярів

Діти 9-а класу разом із класним керівником Філіпчук Валентиною Вікторівною зуміли підняти настрій для всіх!!! Ними був проведений чудовий концерт для школи «День Святого Валентина» Учасники заходу , подарували краплинку своєї доброти, любові та турботи,  провели акцію  «Вітальна листівка» . Різноманітні конкурси, веселі забави, чарівні танці, мелодійні пісні створили атмосферу радості й тепла. Кожен учасник переконався в тому, що День закоханих – свято чудес, яскравих вражень і кохання!!!

У МОН розповіли про три напрями розвитку педагогічної освіти

Перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець розповів про три напрями розвитку педагогічної освіти.

Про це він розказав під час обговорення концепції розвитку педагогічної освіти, передає “Педагогічна преса” з посиланням на газету “Освіта України”.

Перший напрям – розроблення моделі педагогічної професії, яка би відповідала очікуванням суспільства, перспективам розвитку національної економіки та глобальним технологічним змінам.

“Ми бачимо різні траєкторії доступу до професії. Це не лише здобуття вищої освіти за галуззю “Освіта”, а й за природничими, філологічними науками і потім – здобуття професійної підготовки. Ми повинні чітко розмежувати два види кваліфікацій: академічну і професійну.

В рамковому законі й концепції Нової української школи йдеться про сертифікацію вчителів – як перший крок до запровадження системи оцінювання професійних кваліфікацій. Але насправді це має бути повноцінна система оцінювання професійних кваліфікацій, які не завжди відповідають академічним“, – сказав Ковтунець.

Другий напрям – модернізація вищої, фахової передвищої освіти за педагогічними спеціальностями.

Тут є дискусійне питання – чи робити педагогічну освіту регульваною. Як вважає Квотунець, освітні програми для підготовки педагога не можуть бути настільки академічно “вільними”, як програма підготовки філософа чи журналіста. Вони повинні містити деякі обов’язкові вимоги, і рівень підготовки й оцінювання кваліфікацій повинна контролювати держава.

“Нам треба чітко визначитись, які заклади і які спеціальності можуть мати стосунок до педагогічної професії і якими є траєкторії входу до неї“, – пояснив заступник міністра.

Третій напрям – визначити, як можна сприяти безперервному професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогів.

“Форми післядипломної освіти, безперервного навчання впродовж життя можуть бути різними. Має бути вільний вибір педагога, але повинні бути й належні критерії оцінювання якості професійних кваліфікацій, результатів роботи вчителя“, – зазначив Ковтунець.

Нагадаємо, МОН виносило на обговорення концепцію розвитку педагогіччної освіти.

Креативність дітей немає меж)

Навчаня в Польщі

НАВЕСНІ 2018 РОКУ ПРОЙДЕ ПЕРШИЙ ЦИКЛ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Дослідження спрямоване на визначення стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи. У 2018 році в ньому візьмуть участь понад 9 500 четвертокласників із 368 закладів освіти всіх областей України. Це передбачено в наказі Міністерства освіти і науки України.

Мета моніторингового дослідження – оцінити стан сформованості читацької та математичної компетентностей і зафіксувати результати навчальних досягнень випускників початкової школи напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також системно відслідковувати в наступних циклах зміни, що відбуватимуться після запровадження нових підходів до навчання, аби оцінити перебіг освітньої реформи і, за потреби, скоригувати її.

Завдання для моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей відповідають чинним навчальним програмам для початкової школи, а також ураховують ключові новації в змісті загальної середньої освіти, пропоновані Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Виконання завдань з читання передбачає роботу учнів з текстами різних типів, а саме художніми (фрагменти з творів художньої літератури, невеликі оповідання тощо), інформаційними (буклети, інформаційні листки тощо), а також пізнавальними (тексти про природу, культуру, науку й технології тощо). Учні отримають для роботи буклет з текстом й окремий зошит із завданнями до нього, у якому вони фіксуватимуть свої відповіді.

Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів з таких розділів: «Числа і вирази», «Геометричні фігури і геометричні величини», «Вимірювання», «Робота з даними». Кожен учасник моніторингового дослідження виконуватиме завдання в зошиті, який він отримає.

Результати окремих учнів, а також загальні результати закладів освіти, що візьмуть участь у моніторинговому дослідженні, оприлюднено не буде.

Моніторингове дослідження дасть можливість визначити рівень сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи, у тому числі й тих, які навчаються в малих закладах загальної середньої освіти.

МОН винесло на обговорення положення про Команду супроводу дітей з особливими освітніми потребами

Міністерство освіти і науки винесло на обговорення проект наказу “Про затвердження Положення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти”.

Проект відповідного наказу опублікували на сайті міністерства.

“На підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитинивпродовж 30 днів з моменту зарахування дитини до закладу освіти. ІПР погоджується з батьками та вноситься на розгляд педагогічної ради та затвердження керівником закладу освіти“, – йдеться у проекті документу.

Також Команда супроводу проводить моніторинг стану виконання ІПР не рідше, ніж двічі на рік (у разі потреби частіше) для її коригування та визначення прогресу розвитку дитини.

За проектом наказу, Команда супроводу створюється наказом керівника закладу освіти і підпорядковується йому. Методичне забезпечення діяльності Команди супроводу дітей з ООП здійснює інклюзивно-ресурсний центр, що діє в межах певної адміністративно-територіальної одиниці.

Команда супроводу має вирішувати такі завдання:

• розробка індивідуальної програми розвитку для кожної дитини з ООП, моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
• визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру та надання цих послуг;
• надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання;
• моніторинг створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;
• консультативна робота з батьками щодо особливостей навчання та виховання їхніх дітей;
• проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП;
• захист прав осіб з особливими освітніми потребами у випадку виявлення психотравмуючих обставин та/або ризику для життя і здоров’я дитини.

Окрім того, одними з визначальних принципів діяльності Команди супроводу, що прописані в документі, мають бути повага до особистості та опора на позитивні якості дитини, а також активна співпраця з батьками дитини з ООП та залучення їх до участі в супроводі дитини в освітньому процесі та розробці ІПР.

З 2018 РОКУ В УКРАЇНІ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИЛИ ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО ПЕРШОГО КЛАСУ

З 2018 року в Україні кардинально змінили правила прийому дітей до першого класу – якщо раніше головними критеріями для спеціалізованих загальноосвітніх установ були результати конкурсу, то тепер пріоритет буде мати адреса прописки майбутнього школяра. Про це повідомляє “Соцпортал”, передає джерело.

Відповідні зміни вступили в силу після прийняття нового закону “Про освіту”. Згідно з документом, за кожною школою буде закріплена певна територія. Діти, які проживають у її межах, досягнувши шестирічного віку гарантовано отримують місце в цьому навчальному закладі, незалежно від того, чи є він спеціалізованим чи звичайним. Якщо в будь-якій іншій школі після прийому закріплених за нею дітей залишаться місця, то можна відправляти дитину туди. Однак у такому випадку вже буде проводитися конкурс.

За словами завуча молодших класів однієї зі шкіл Києва, інформацію про прив’язку шкіл до певних адрес варто очікувати в кінці березня, а дізнатися її можна буде в самих навчальних закладах, у районних управліннях освіти або на їх сайтах. У квітні та травні, найімовірніше, будуть прийматися документи від дітей за місцем проживання, після 1 червня – від інших.

Поки ж педагог порадила батькам готувати всі необхідні документи, зокрема медичні. Оригінали потрібно буде надати найближчій школі від будинку, а в інші можна буде подавати копії.

Як зазначає співатор нового закону, аналітик центру CEDOS Ірина Когут, Міністерство освіти зараз працює над новими умовами зарахування дітей, тому деякі положення ще не прописані. На цей момент точно відомо, що закріплена школа буде одна, а не дві-три найближчі. Також, можливо, спростять зарахування до школи, якщо там уже навчаються старші брат або сестра дитини. Однак поки все це знаходиться на стадії обговорення.

“Для дітей з особливими потребами буде окрема процедура. Що стосується пільгових категорій, поки складно сказати, але я сумніваюся, що для них будуть окремі умови зарахування”, – зазначає Когут.Однією з цілей нового порядку зарахування до початкової школи є рівномірний розподіл навантаження на вчителів і формування класів до 30 дітей. Це повинно підвищити якість навчання, проте виконати норму зможуть поки не всі.

“На жаль, Міносвіти взагалі не може впливати на те, скільки шкіл будується. Це за законом і старим, і новим. Відповідальність лежить на місцевій владі, яка не справляється. Тобто навіть якщо Міносвіти захоче, не може наказати будувати школи. Воно навіть не може якось карати місцеві управління освіти, якщо в школах переповнені класи (що є порушенням закону), оскільки управління – частина місцевої влади, вони не підпорядковані міністерству”, – підкреслює Когут.

Ще одним важливим моментом є те, що новий закон передбачає, що протягом п’яти років школи змінять статути і стануть відповідати трьом передбаченим типам навчальних закладів – початковій школі, гімназії (5-9 класи) і ліцею (10-12 класи).

“У початкову не буде відбору, щодо гімназій поки не визначено, але, ймовірно, теж не буде, до ліцеїв відбір можливий, але яка процедура – теж не визначено поки. Установи зможуть існувати як об’єднання початкової школи, гімназії та ліцею або в інших конфігураціях, але ліцеї, як правило, будуть існувати окремо”, – розповіла Когут.

Також за цей час буде впроваджуватися програма навчання молодшої школи “Нова українська школа”, яка стане обов’язковою для всіх незалежно від спеціалізації та може замінити, зокрема, експериментальні, такі як “Росток” та “Інтелект України”.

“Росток” і “Інтелект”, як й інші програми, будуть діяти, тільки якщо вони адаптуються до вимог нового державного стандарту. Поки вони не відповідають йому. Крім того, вони не зможуть відбирати дітей у свої класи, як це робили досі. Що ж стосується спеціалізованих шкіл, то типовий навчальний план передбачає з 2 класу одну-дві години на вибір школи. Наприклад, ті ж іноземні мови. Але знову-таки, відбору в такі школи більше не буде”, – пояснила експерт.

Вона додала, що після введення нових правил в українських дітей більше не буде необхідності відвідувати підготовчі заняття перед школою.

“Підготовка до школи, тим паче платна, точно не актуальна. Новий стандарт розрахований на навчання базовим навичкам (читання, письмо, рахунок) уже в школі”, – зазначає Когут.