Матеріал виступу на ПЕДРАДУ 12.01.2017Р.
Коменда В.П.
Створення сприятливих умов для
повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку учнів, формування
творчо мислячої особистості, здатної до продуктивної праці в динамічному світі.
Сучасне
суспільство характеризується швидкими, часто не прогнозованими змінами у всіх
сферах життя: політиці, промисловості, культурі, освіті. У зв’язку з цим
змінюються й соціальні вимоги до випускників школи: сучасне суспільство
потребує виховання самостійних, творчих і відповідальних людей, здатних
ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних, виробничих і особистих
проблем. Особливого значення набуває здатність людини жити і розвиватись в
умовах безперервного суспільного оновлення, яка формується як результат
оволодіння учнями компетентностей, бо саме вони, на думку сучасних як
вітчизняних, так і зарубіжних педагогів, можуть дати людині можливість
орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному
розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти тощо. Компетентнісний підхід
до визначення змісту освіти, організації навчального процесу та його
результатів став новим концептуальним орієнтиром розвитку сучасної освіти. Нові
умови життя потребують нового мислення, нової культури, діяльності, а звідси —
якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто
«здатності до навчання упродовж усього життя. На формування у підростаючого
покоління «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного
і наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» вказує й
Національна доктрина розвитку освіти. Справді, сучасний випускник
загальноосвітньої школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема в таких
сферах, як уміння організувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти
самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість,
здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника,
спроможного до самостійного розв'язання власних та глобальних проблем, здібного
до творчості, саморозвитку та самореалізації, розширення кругозору, пошук нових
знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали актуальною
потребою сучасності.
“Школа –
це простір життя дитини: тут вона не готується до життя, а повністю живе, і
тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти
становленню особистості як творця і проектувальника власного життя”.
Шкільний вік – пора інтенсивного формування особистості, становлення
свідомого “Я”. В цей період у людини закладаються якості, особливості, які
потім усе життя визначатимуть її світосприйняття, характер мислення, творчі
здібності, реакцію на все оточуюче, вчинки, поведінку. Особистістю людина стає
не відразу, вона визріває поступово і в її формуванні бере участь багато
чинників.
Шкільні
роки – це не підготовка до життя, а саме життя. Тому навчання в школі слід
розглядати не як педагогічний процес, а як життєвий, життєтворчий, де
особистість творить саму себе і своє життя.
Щоб знайти
своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник
школи має володіти певними якостями, вміннями:
розвинути
здатність долати життєві труднощі;
навчитися
самостійно приймати рішення, критично мислити;
бути здатним
приймати нестандартні рішення, швидко адаптуватися в мінливих життєвих
ситуаціях, використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;
стати
архітектором свого розвитку як особистості;
вміти планувати
своє життя, визначитись в професійному і особистому плані.
бути гнучким,
мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство,
презентувати себе на ринку праці;
генерувати нові
ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
володіти
комунікативною культурою, вміти працювати в команді;
бути
комунікабельним, вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
цілеспрямовано
використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й
особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
уміти здобувати,
аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для
індивідуального розвитку і самовдосконалення;
бережливо
ставитись до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;
бути здатним до
вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
Отже, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність
соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної роботи
над собою, розвиток життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої
людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.
Головний
екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до
соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в
нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати та контролювати власну
діяльність, залежить насамперед від школи. Отже, головною метою вчителя стає
формування ключових компетенцій учнів за допомогою рефлексій їхніх дій,
оскільки саме набуття життєво важливих компетентностей може допомогти людині орієнтуватися
в сучасному суспільстві, сприяє формуванню в неї здатності швидко реагувати на
запити часу.
Проблеми сучасної освіти в Україні полягають у тому, що знання, вміння й
навички, які формуються у школярів, адже саме їх високий рівень має забезпечити
сучасна освіта, не передбачають подальше їх застосування в різних сферах
суспільного життя. Але чи достатньо сьогодні людині, особливо молодій, яка
щойно входить у життя, володіти академічним набором знань, умінь, навичок ? Що
ще потрібне їй для того, аби досягти життєвого успіху? У зв’язку з цим
пріоритетне значення надається сьогодні компетентнісній освіті, яка забезпечує
відповідність особистості випускника сучасним вимогам суспільства.
Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою та вимогами
життя.
В школі
розроблено концепцію стратегічного розвитку закладу. Концепція передбачає
сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів,
що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу
та визначає основні положення щодо організації навчального процесу в період
реформування освіти та інтеграції у світовий простір. Головне для нас – це
створення компетентнісно зорієнтованої системи навчання та виховання школярів.
Вся навчальна діяльність організовується так, щоб учень послідовно й
цілеспрямовано засвоїв ефективні методи, прийоми і технології у самореалізації
й саморозвитку свого творчого потенціалу. Адже в умовах ринку самореалізуватися
можуть люди здібні, талановиті, заповзятливі, ділові, працьовиті, професійно
компетентні, які вміють швидко адаптуватися до мінливих умов, здатні до ризику,
самостійного вибору сфер діяльності, прийняття відповідних рішень і
саморегуляції поведінки.
Мета підготовки
компетентного випускника – сформулювати
чітке уявлення про загальні завдання освітньої програми навчального закладу,
прогнозовані результати підготовки випускників і рівні їхньої компетенції.
Ми маємо
визначилися з тим, який саме випускник має вийти в результаті діяльності і чим
випускник нашого навчального закладу відрізнятиметься від випускників інших
шкіл. Для
нас компетентний випускник – це життєздатна особистість готова до самоосвітньої
діяльності, самовизначення, самоствердження, саморегуляції, самореалізації,
самовиховання. Саме ці якісні характеристики маємо формувати під впливом
обраного нашим закладом змісту освіти.
Підготовка
компетентного випускника спрямована на системне формування життєвої
компетентності учнів, їхньої здатності успішно розв’язувати завдання у різних
сферах життєдіяльності, на забезпечення науково-методичної підтримки.
В основі
формування успішного випускника лежить Концепція розвитку навчального закладу,
яка зорієнтована на особистість, демократичність, конкурентоспроможність.
Випускник школи
– це людина освічена, що самостійно здобуває знання.
Випускник:
Усвідомлює:
•
різноманітність життєвих цінностей (знання, свобода, співпраця, повага до іншої
особи);
• особисту
самоцінність.
Вміє:
• здійснювати
вибір;
• жити та
працювати в колективі.
Здатний:
• планувати своє
життя відповідно цілям;
• приймати
рішення.
Має:
• життєвий
досвід діяльності в групі, під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з
документами, з комп’ютером.
Розглянемо
основні напрями діяльності гімназії в підготовці компетентного випускника.
(слайд) Випускника слід розглядати в контексті
формування ключових компетентностей як сукупності дій та вмінь.
ВЧИТИ:
•
вирішувати проблеми;
•
використовувати власний досвід;
•
самостійно займатися власною освітою.
ШУКАТИ:
• добувати
інформацію;
• уміти
працювати з документами та класифікувати їх;
•
консультуватися в експертів;
•
працювати з різними базами даних.
ДУМАТИ:
• критично
мислити;
• мати
власну позицію та формувати власну думку;
• оцінювати
соціальні звички, пов’язані зі здоров’ям, споживанням, оточуючим середовищем;
• уміти
оцінювати твори літератури та мистецтва.
СПІВПРАЦЮВАТИ:
• уміти
працювати в групі;
• приймати
рішення;
• уміти
домовлятися;
•
улагоджувати суперечки та конфлікти.
БРАТИСЯ ЗА ДІЛО
ТА АДАПТУВАТИСЯ:
• нести
відповідальність;
• уміти
організовувати свою роботу;
• уміти
знаходити нові рішення;
• доводити
гнучкість реагування на зміни в житті;
• бути
стійким перед труднощами.
Від
сформованості цих умінь залежить, чи буде людина готовою до вимог життя, чи
досягне тих вершин, які спроможна досягти, чи сформується як особистість.
За умов такого
підходу на остаточному етапі навчання випускник школи оволодіє головними
рисами: буде здатен до самовизначення та творчої самореалізації. Він на всіх
рівнях, суспільно й особистісно значущих, зможе реалізувати отримані знання,
вміння, навички, бо випускник (слайд)
- на
суспільно – правовому рівні : обов’язково знає й дотримується Конституції,
законодавства України; має уявлення про політичну структуру держави та
державної влади; свідомо користується своїми громадянськими правами й сумлінно
виконує громадянські обов’язки;
- на
сімейно-побутовому рівні: має уявлення про сутність дорослої людини й сутність
сім’ї; вміє об’єктивно оцінювати себе, контролювати свою поведінку; достатньо
володіє певними господарсько-економічними навичками, щоб жити в постійно
змінюваних економічних умовах;
- на
професійно-трудовому рівні: має уявлення про світ сучасних професій, виробничих
технологій і ситуацію на ринку праці; володіє навиками професійно-трудової
діяльності; уміє використовувати отримані теоретичні знання на практиці;
- на
комунікативному рівні: об’єктивно сприймає оточуючих; вміє будувати стосунки з
урахуванням особливостей інших людей, активно слухати; знаходить адекватний
стиль і тон спілкування; виявляє толерантне ставлення до інших представників
людської цивілізації;
- на
культурно-естетичному рівні: має уявлення про культурно-дозвільні можливості
оточуючого соціуму; знає раціональні засоби реалізації дозвілля, уміє його
організувати; здатен цілеспрямовано обирати заняття, що відповідають
особистісним інтересам;
- на
морально-духовному рівні: критично оцінює явища й процеси навколишнього життя,
поведінку свою і оточуючих; володіє засобами самоповаги, самоствердження,
самоусвідомлення; володіє засобами захисту себе від несправедливості.
(слайд)
Продуктом школи є людина, особистість тому основні її завдання:
створення умов
для саморозвитку та самореалізації особистості;
задоволення
освітніх запитів та потреб учнів;
засвоєння
продуктивних знань, умінь;
розвиток потреби
поповнювати свої знання протягом життя;
виховання для
життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Якщо ми говоримо про сучасних учнів та
сучасних випускників, то й до вчителя треба ставити вимоги, продиктовані часом.
Саме вчитель — основна робоча ланка сфери освіти. Учитель повинен бути носієм
культури, виявляти гуманну педагогічну позицію, бути здатним до педагогічної
рефлексії, вміти створити культурно – інформаційне, культурно – розвиваюче та
освітнє середовище. Працюючи серед дітей, педагогові слід сформулювати для себе
головне завдання діяльності — „навчаючи, виховувати особистість”. Це означає,
що на уроках потрібно не тільки давати певні знання, але й працювати над
розкриттям здібностей і талантів, сприяти розвитку моральних якостей дитини,
поваги до друзів, однокласників, дорослих, до країни, у якій вони живуть,
створювати обставини, за яких виявляються товариські стосунки та взаємоповага.
Шляхи формування компетентного
випускника
Особливу увагу
слід звернути на те, що вся робота по формуванню компетентного випускника
повинна проводитися обдумано, ґрунтовно, з урахуванням вікових особливостей
учнів. Адже це дуже велика відповідальність – впливати не тільки на знання, але
й на долю дітей, їхнє майбутнє.
(слайд) У
зв’язку з цим необхідно:
надати реальну
допомогу учням з розвитку особистісних якостей необхідних для повноцінного
життя;
привернути увагу
учнівської молоді до змін у суспільній свідомості, необхідності "уміти
вчитися";
постійно
пропагувати принципи гуманізації, демократизації, спільної взаємодії;
розвивати вміння
та навички самоосвітньої діяльності;
залучати учнів
до проектної діяльності , складання життєвих програм та планів, їх
реалізації;
залучати батьків
та широку громадськість до виховання свідомого, успішного громадянина України.
Комплекс
педагогічних правил
ОЦІНКА
ВИПУСКНИКА ЗА ШІСТЬОМА КРИТЕРІЯМИ
1. Сформованість
пізнавального потенціалу особистості випускника. Показники:
• навчання
учнів;
•
розвинутість мислення (зокрема навички ана¬літичного мислення);
•
пізнавальна активність учнів (зокрема здібність до активної розумової
діяльності).
2. Сформованість
морального потенціалу особистості випускника.
Показники:
• моральна
спрямованість особистості;
•
сформованість ставлення учня до Батьківщи¬ни, суспільства, родини, школи,
класного колективу, себе, природи, праці.
3. Сформованість
комунікативного потенціалу особистості випускника.
Показники:
•
комунікативність;
•
сформованість комунікативної культури учнів.
4. Сформованість
естетичного потенціалу особистості випускника.
Показники:
•
сформованість естетичної культури (розвинутість почуття прекрасного та
інших естетичних почуттів);
•
художньо-творча активність на оптимальному для кожного учня рівні.
5. Сформованість
творчого потенціалу особистості випускника.
Показники:
• творче
мислення учнів;
•
здібність до самовизначення й самореалізації;
•
різнобічні інтереси.
6. Сформованість
фізичного потенціалу особистості випускника.
Показники:
• стан
здоров'я випускних класів;
• розвиток
фізичних якостей.
(слайд)Риси, які мають бути сформовані у випускників початкової
школи
Випускник
початкових класів повинен:
• на рівні,
достатньому для продовження подальшої освіти, освоїти загальноосвітні програми
з предметів шкільного навчального плану (тобто опанувати читання, письмо,
рахунок, елементи теоретичного мислення);
•
опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю
навчальних дій, культуру поведінки мови, основи особистої гігієни і здорового
способу життя;
•
аналізувати результати порівняння, об'єднувати предмети за загальною
ознакою;
• уміти
вирішувати творчі завдання на рівні комбінацій та імпровізацій, проявляючи
оригінальність та уяву;
• вільно
працювати з навчальними, художніми, науково-популярними текстами, доступними
для сприйняття; визначати під час читання тему й головну думку тексту;
• володіти
пошуком, перетворенням, упорядкуванням інформації; використовувати комп'ютер;
•
установлювати причини своїх помилок і труднощів, шляхи їх подолання;
• уміти
співпрацювати, домовлятися, оцінювати свій вклад і результат своєї діяльності.
(слайд)Риси, які
мають бути сформовані у випускників основної школи
Випускник
середніх класів повинен:
• на рівні
вимог державних освітніх стандартів освоїти загальноосвітні програми з усіх
пред¬метів шкільного навчального плану;
• на
підвищеному рівні складності (або поглиблено) освоїти загальноосвітні програми
з основних предметів (можна вказати предмети);
•
опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз,
синтез, класифікацію, визначення головного);
•
оволодіти основами комп'ютерної грамотності;
• знати
свої громадянські права та вміти їх реалізувати;
•
оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
•
дотримуватися правил культури поведінки й спілкування;
• вести
здоровий спосіб життя;
• бути
готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
(слайд)Риси, які
мають бути сформовані у випускників старшої школи
Випускник
старших класів повинен:
• освоїти
на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх
предметів шкільного навчального плану;
• на підвищеному
рівні складності (або поглиблено) освоїти загальноосвітні програми з основних
предметів;
• освоїти
зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу
ви¬щої професійної освіти й успішне навчання там;
•
опанувати одну - дві іноземні мови на рівні поглибленого вивчення
(базовому);
•
опанувати основи комп'ютерної грамотності (програмування, навички
технічного обслуговування);
•
ознайомитися з основами менеджменту, підприємництва;
• уміти
швидко знайти своє місце в системі соціально-економічних відносин;
•
оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
• знати й
поважати культуру України та інших народів;
• знати
свої громадянські права та вміти їх реалізувати;
• уміти
усвідомлено й відповідально здійснювати вибір своїх дій і діяльності,
контролювати та аналізувати їх;
• володіти
культурою життєвого самовизначення й самореалізації; поважати свою й чужу
гідність; поважати права, свободи інших людей; дотримуватися правил культури
поведінки й спілкування;
• поважати
свою працю та працю інших людей;
• мати
почуття соціальної відповідальності; вести здоровий спосіб життя;
• володіти
навичками міжособистісного й міжнаціонального спілкування;
•
володіти способами отримання інформації.
А ми, вчителі,
повинні допомогти дитині стати такою. Як казала Софія Русова: ”Ні, не
омертвляти своїх учнів,— а будити їх до глибокого благородного життя. Вчить
виробляти свою філософію життя”. І, головне, людина, створена сучасною школою,
повинна бути самодостатньою і щасливою.
