ЗНО

Якими будуть тести ЗНО у 2017 році

Зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл та осіб, які вступатимуть до вищих навчальних закладів, у 2017 році розпочнеться 23 травня та триватиме до 16 червня.

Особливості тестів ЗНО визначають характеристики тестових завдань, що затверджені Українським центром оцінювання якості освіти.

Зокрема, характеристики містять інформацію про загальну кількість завдань кожного тесту, час відведений для виконання завдань кожного тесту, форми завдань, схеми оцінювання кожної окремої форми завдань та тесту в цілому, а також інші особливості проведення ЗНО з кожного предмета.

Завдання тестів з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мови будуть укладені на основі програм, затверджених наказом МОН від 3 лютого 2016 року №77.

Завдання сертифікаційних робіт з іноземних мов у 2017 році відповідатимуть програмі, затвердженій наказом Міносвіти від 01 жовтня 2014 року №1121. Розуміння мови на слух (аудіювання), не перевірятиметься. Під час проведення ЗНО з іноземних мов у 2017 році оцінюватимуться комунікативні уміння таких видів мовленнєвої діяльності, як читання та письмо.

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників шкіл, яка у 2017 році відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зараховуватимуться результати виконання всіх або частини завдань сертифікаційної роботи, що залежить від конкретного навчального предмета.

Сертифікаційні роботи з української мови і літератури, а також історії України міститимуть субтест, за результатами виконання якого, випускники отримають оцінки за ДПА. Для української мови – це завдання частин «Українська мова» і «Власне висловлення», для історії України – «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників 2017 року з іноземних мов, а також з математики зараховуватиметься частина завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання.

Скорочено термін реєстрації на ЗНО-2017

Все про реєстрацію на ЗНО 2017 року


Реєстрація на ЗНО у 2017 році триватиме трохи більше місяця – з 6 лютого до 17 березня. А самі тестування відбуватимуться з 23 травня до 16 червня. Таким чином, наступного року ЗНО розпочнеться пізніше, аніж цьогоріч, бо у 2016 воно стартувало 5 травня. Про це розповіла директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.

Щодо нововведень у самій процедурі тестування, то наступного року ЗНО вперше повністю замінить державну підсумкову атестацію у школах. Усі три обов’язкові шкільні іспити учні складатимуть шляхом тестування.

Зокрема, перший обов’язковий предмет для усіх ― українська мова. Другий на вибір – історія або математика. А третій – який вибере сам учень. Так само три предмети складатимуть для вступу у виші. Перший українська мова, другий на вибір – математика, історія або біологія. Третій ― затверджений правилами прийомом вищого навчального закладу.

«Якщо у 2016 році ЗНО зараховували як державну підсумкову атестацію з двох предметів, то у наступному році це вже будуть оці три предмети. Результати тестування оцінюватимуть за 12-бальною шкалою для шкіл і за 200-бальною для подальшого вступу», ― зазначила Лариса Середяк.

Як і в минулі роки, відбуватиметься пробне тестування. Зареєструватися на нього можна впродовж січня, а відбуватиметься воно 1 і 8 квітня.

Наступного року, як зазначила Середяк, найвірогідніше зросте вартість пробного ЗНО, яке є платним. За її прогнозами коштуватиме воно 132 грн (у 2016 його вартість була 120 грн).

15.11.2016 00:00, за матеріалами: Zaxid.net





Відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю у вигляді власного висловлення — одне з найважливіших завдань у тесті ЗНО з української мови та літератури.

Освіта.ua пропонує до вашої уваги збірник матеріалів стосовно того, як краще діяти на зовнішньому незалежному тестуванні при написанні власного висловлення.

Подані у цьому посібнику матеріали допоможуть пройти своєрідний прискорений курс підготовки до написання власного висловлення на ЗНО з української мови та літератури.

Інформація стосовно різноманітних аспектів написання власного висловлення подана у вигляді відповідей на запитання, які найчастіше турбують випускників – учасників тестування.

Працюючи із цими матеріалами, ви можете обрати саме ті питання, які вас цікавлять найбільше, швидко отримати відповіді на них, а також ознайомитися з різноманітними порадами, прикладами тощо. У такий спосіб ви зможете ефективно використати той час, що залишився до дня тестування, і якісно підготуватися до написання власного висловлення.

ЗМІСТ

• Що таке відкриті тестові завдання в тестах ЗНО?
• Мета відкритого завдання з української мови
• Що таке власне висловлення на ЗНО з української мови?
• Як готуватися до виконання власного висловлення?
• Особливості власного висловлення з української мови
• Стиль мовлення власного висловлення з української мови
• Власне висловлення - це завдання з мови чи з літератури?
• Жанр власного висловлення з української мови
• Формулювання умови власного висловлення
• На що звернути увагу в умові власного висловлення
• Які типові теми для власних висловлень на ЗНО?
• Скільки балів можна отримати за власне висловлення?
• Змістове оформлення власного висловленя з української мови
• Мовленнєве оформлення власного висловлення
• Час потрібний на виконання власного висловлення
• Обсяг власного висловлення на ЗНО з української мови
• Власні висловлення обсягом понад 250 слів
• Як структурувати власне висловлення з української мови?
• Чи ділити власне висловлення на абзаци?
• Що таке теза у власному висловленні?
• Чи теза й вступ у власному висловленні одне й те саме?
• Як створити якісну тезу у власному висловленні?
• Чи дотримуватися у тезі поглядів на проблему у темі завдання?
• Які мовні засоби допоможуть увести тезу?
• Чи обов’язково використовувати метатекстові засоби
• Які типові помилки при формулюванні тези?
• Що таке аргумент у власному висловленні?
• Скільки має бути аргументів у власному висловленні?
• Як дібрати якісні аргументи у власному висловленні?
• Де місце аргументів у власному висловленні?
• Чи можна аргументи подавати після прикладів?
• Чи обов’язково подавати аргументи в одному місці?
• Які мовні засоби допоможуть увести аргументи?
• Метатекстові засоби на зразок «по-перше», «по-друге» у аргументах
• Типові помилки при формулюванні аргументів
• Що таке приклад у власному висловленні?
• Скільки повинно бути прикладів у власному висловленні?
• Скільки балів можна отримати за приклади?
• Які приклади обов’язково повинні бути у власному висловленні?
• Чим приклад відрізняється від аргументу?
• Як дібрати гарний приклад до аргументу?
• У чому особливість прикладів із мистецтва?
• У чому особливість прикладів із життя?
• Де місце прикладів у власному висловленні?
• Порядок розташування прикладів у власному висловленні
• Чи обов’язково надавати приклад з історії?
• Чи обов’язково приклад повинен бути з вітчизняної літератури?
• Чи можна навести приклад із сучасної літератури?
• Що обов’язково має бути в прикладі з мистецтва?
• Які мовні засоби допоможуть увести приклади?
• Помилки при наданні прикладів до аргументів
• Що таке мікровисновки та у чому їхня користь?
• Чи обов’язкові мікровисновки у власному висловленні?
• Чи оцінюються мікровисновки у власному висловленні?
• Скільки може бути мікровисновків у власному висловленні?
• Де місце мікровисновків у власному висловленні?
• Що таке висновок у власному висловленні?
• Скільки балів можна отримати за якісний висновок?
• Яким повинен бути якісний висновок (на 2 бали)?
• Де місце висновку у власному висловленні?
• Які типові помилки при формулюванні висновку?
• Як забезпечити «логіку» у власному висловленні?
• Скільки балів можна отримати за логічний виклад у власному висловленні?

Збірник створено Освіта.ua відповідно до діючих вимог до написання власного висловлення на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури. Копіювання та розміщення матеріалів збірника на інших ресурсах заборонено.

Атестація педагогічних працівників 2018-2019

Проведення атестації педагогів from Александр Грустилин

Кадрова робота в закладі освіти . Атестація педагогів

Запитання

Педагогічний працівник після закінчення вищого навчального закладу рік працює вихователем дошкільного навчального закладу. Через який період йому можна присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії» та коли він має пройти підвищення кваліфікації?

Відповідь

Згідно з пунктом 4.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення), випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Згідно з пунктом 3.18 Типового положення особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді. З огляду на те що під час прийняття на роботу працівникові встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст», він має право на позачергову атестацію через два роки роботи на займаній посаді і на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за умови відповідності вимогам, визначеним пунктом 4.4 Типового положення. Слід також ураховувати, що обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації є умовою чергової атестації. Тож ця вимога не поширюється на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу. Це передбачено пунктом 1.8 Типового положення. Приміром, якщо вихователя прийняли на роботу у серпні 2014 року, то у 2016/2017 навчальному році йому за результатами позачергової атестації можуть присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». Проходження підвищення кваліфікації у цей період не є обов’язковим. Чергова атестація цього вихователя має відбутися у 2021/2022 навчальному році і до того часу він має пройти підвищення кваліфікації.

Чи можна студента вищого навчального закладу прийняти на посаду вихователя

Запитання

Чи можна прийняти на посаду вихователя дошкільного навчального закладу студента четвертого курсу педагогічного коледжу? Відповідь Педагогічний працівник дошкільного навчального закладу — це особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. У пункті 34 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 уточнено, що на посаду педагогічного працівника дошкільного навчального закладу призначається особа: яка має відповідну вищу педагогічну освіту, а саме освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. Тобто на посаду вихователя дошкільного закладу може бути призначена особа, яка має, як мінімум, базову вищу педагогічну освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Слід ураховувати, що закінчення трьох повних курсів вишу прирівнюється до освіти в обсязі учительського інституту. На це вказано у примітці до розділу II Переліку навчальних закладів, закінчення яких дає право на встановлення ставок заробітної плати і посадових окладів вчителям, викладачам, вихователям та іншим педагогічним працівникам залежно від освіти, наведеному в додатку 4 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102. А згідно з пунктом 65 цієї Інструкції педагогічним працівникам, які мають освіту в обсязі учительського інституту, ставки заробітної плати встановлюються у розмірах, передбачених для працівників, які мають середню спеціальну освіту. Отож, за певних умов, що склалися у конкретному закладі, особу, яка навчається на 4-му курсі коледжу, можна прийняти на посаду вихователя. Ставку заробітної плати встановлюють як особі, яка має освіту в обсязі учительського інституту та прирівняних до нього навчальних закладів, — тобто у розмірі, передбаченому для працівників, які мають середню спеціальну освіту.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/question/26-qqqqa-16-m10-18-10-2016-chi-mojna-studenta-vishchogo-navchalnogo-zakladu-priynyati-na-posadu-vihovatelya

Особливості ухвалення рішення про невідповідність педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/29-osoblivost-uhvalennya-rshennya-pronevdpovdnst-pedagogchnogo-pratsvnika-ranshe-prisvony

Під час вивчення професійної діяльності педагогічного працівника атестаційна комісія може виявити, що він знизив якість своєї роботи і не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Розглянемо, що має врахувати атестаційна комісія, приймаючи рішення щодо атестації такого працівника Пунктом 3.30 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення), визначено, що кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії. Відповідно до підпункту 3 пункту 3.9 Типового положення за результатами атестації атестаційні комісії можуть приймати рішення про те, що педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»). Рішення атестаційної комісії Атестаційна комісія за результатами грунтовного аналізу професійної діяльності педагогічного працівника має визначити якість його роботи та прийняти відповідне рішення. Під час атестації можуть виявити, що педагогічний працівник знизив рівень професійної діяльності та показники у роботі. Унаслідок цього атестаційна комісія змушена визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, та присвоїти йому кваліфікаційну категорію відповідно до його кваліфікації та якості виконуваної ним роботи. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Педагогічний працівник, щодо якого ухвалюють рішення про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, має бути обов’язково присутній на засіданні атестаційної комісії. Якщо він не може бути на ньому, варто перенести засідання атестаційної комісії на іншу дату. Атестаційна комісія, приймаючи рішення про атестацію педагогічного працівника, має врахувати думку керівника навчального закладу. До 1 березня керівник навчального закладу має подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника, який атестується. Якщо він вважає, що педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, то зазначає про це у характеристиці професійної діяльності такого працівника. Атестаційна комісія може ухвалювати рішення про невідповідність педагогічного працівника лише тим раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям, які має право присвоювати. Так, атестаційна комісія І рівня може прийняти рішення про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям: «спеціаліст другої категорії» «спеціаліст першої категорії». За рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія може бути знижена не лише на один ступінь, а й більше, аж до кваліфікаційної категорії «спеціаліст», якщо педагогічні працівники, які мали більш високі кваліфікаційні категорії, знизили рівень своєї професійної діяльності (див. Додаток). При цьому критерієм присвоєння нижчої кваліфікації має бути відповідність педагогічного працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3–4.6 Типового положення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кваліфікаційну категорію «спеціаліст» присвоюють педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися, під час прийняття на роботу. Тому втрата педагогічним працівником кваліфікаційної категорії «спеціаліст» не передбачена. Якщо педагогічний працівник, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», не відповідає вимогам до цієї категорії, атестаційна комісія має ухвалити рішення про невідповідність працівника займаній посаді або про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією. Атестаційна комісія І рівня може порушувати клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про невідповідність педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії». Приміром, якщо атестаційна комісія І рівня за результатами атестації педагогічного працівника, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», прийняла рішення про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає цій раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, вона повинна порушити клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії». Остаточне рішення у таких випадках приймає атестаційна комісія ІІ або ІІІ рівня. Оформлення результатів атестації Відповідно до пункту 3.15 Типового положення на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках. Резолютивна частина рішення атестаційної комісії має узгоджуватися з описовою частиною атестаційного листа. Тобто якщо педагогічного працівника визнано таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, то в описовій частині атестаційного листа повинно бути чітко вказано, чому рівень професійної діяльності цього працівника не відповідає вимогам до встановленої йому раніше кваліфікаційної категорії та за якими критеріями його професійна діяльність не відповідає вимогам до певної кваліфікаційної категорії. Атестаційна комісія у разі зниження педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії у своєму рішенні має надати йому рекомендації, спрямовані на усунення виявлених недоліків у роботі. Такі рекомендації мають бути чіткими та конкретними. Наприклад, порекомендувати педагогічному працівнику активізувати роботу у методичному об’єднанні, пройти курси підвищення кваліфікації з конкретного напряму професійної діяльності, опанувати певну методику. Апеляція на рішення атестаційної комісії Відповідно до пункту 6.4 Типового положення педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Апеляцію на рішення атестаційної комісії I рівня подають до атестаційної комісії II рівня. Апеляцію на рішення атестаційних комісій I та II рівнів — до атестаційної комісії III рівня. Апеляцію на рішення атестаційної комісії розглядають за участі особи, яка її подала, крім випадків, коли вона у письмовій формі відмовилася від особистої участі у розгляді апеляції або не з’явилася на її засідання. Атестаційна комісія розглядає апеляцію у двотижневий строк та ухвалює такі рішення: присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення. З огляду на те що атестація — це випробування педагогічного працівника на відповідність професійній кваліфікації, він має своєю працею у міжатестаційний період довести відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. У разі неспроможності підтвердити наявну на момент атестації кваліфікаційну категорію, вона має бути знижена. До того ж педагогічний працівник має готуватися до атестації протягом всього міжатестаційного періоду, а не лише безпосередньо перед атестацією. Така підготовка має починатися одразу після атестації цього працівника, тобто за п’ять років до наступної атестації. Уже тоді йому слід планувати заходи для підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії або претендування на більш високу кваліфікаційну категорію. Зниження кваліфікаційної категорії є підставою для зміни розміру ставки заробітної плати (посадового окладу) педагогічного працівника.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/29-osoblivost-uhvalennya-rshennya-pronevdpovdnst-pedagogchnogo-pratsvnika-ranshe-prisvony

Атестація педагогічних працівників Атестація педагогічних працівників 2018-2019

Проведення атестації педагогів

Кадрова робота в закладі освіти . Атестація педагогів

Запитання

Педагогічний працівник після закінчення вищого навчального закладу рік працює вихователем дошкільного навчального закладу. Через який період йому можна присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії» та коли він має пройти підвищення кваліфікації?

Відповідь

Згідно з пунктом 4.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення), випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Згідно з пунктом 3.18 Типового положення особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді. З огляду на те що під час прийняття на роботу працівникові встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст», він має право на позачергову атестацію через два роки роботи на займаній посаді і на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за умови відповідності вимогам, визначеним пунктом 4.4 Типового положення. Слід також ураховувати, що обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації є умовою чергової атестації. Тож ця вимога не поширюється на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу. Це передбачено пунктом 1.8 Типового положення. Приміром, якщо вихователя прийняли на роботу у серпні 2014 року, то у 2016/2017 навчальному році йому за результатами позачергової атестації можуть присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». Проходження підвищення кваліфікації у цей період не є обов’язковим. Чергова атестація цього вихователя має відбутися у 2021/2022 навчальному році і до того часу він має пройти підвищення кваліфікації.

Чи можна студента вищого навчального закладу прийняти на посаду вихователя

Запитання

Чи можна прийняти на посаду вихователя дошкільного навчального закладу студента четвертого курсу педагогічного коледжу? Відповідь Педагогічний працівник дошкільного навчального закладу — це особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. У пункті 34 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 уточнено, що на посаду педагогічного працівника дошкільного навчального закладу призначається особа: яка має відповідну вищу педагогічну освіту, а саме освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки. Тобто на посаду вихователя дошкільного закладу може бути призначена особа, яка має, як мінімум, базову вищу педагогічну освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Слід ураховувати, що закінчення трьох повних курсів вишу прирівнюється до освіти в обсязі учительського інституту. На це вказано у примітці до розділу II Переліку навчальних закладів, закінчення яких дає право на встановлення ставок заробітної плати і посадових окладів вчителям, викладачам, вихователям та іншим педагогічним працівникам залежно від освіти, наведеному в додатку 4 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102. А згідно з пунктом 65 цієї Інструкції педагогічним працівникам, які мають освіту в обсязі учительського інституту, ставки заробітної плати встановлюються у розмірах, передбачених для працівників, які мають середню спеціальну освіту. Отож, за певних умов, що склалися у конкретному закладі, особу, яка навчається на 4-му курсі коледжу, можна прийняти на посаду вихователя. Ставку заробітної плати встановлюють як особі, яка має освіту в обсязі учительського інституту та прирівняних до нього навчальних закладів, — тобто у розмірі, передбаченому для працівників, які мають середню спеціальну освіту.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/question/26-qqqqa-16-m10-18-10-2016-chi-mojna-studenta-vishchogo-navchalnogo-zakladu-priynyati-na-posadu-vihovatelya

Особливості ухвалення рішення про невідповідність педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/29-osoblivost-uhvalennya-rshennya-pronevdpovdnst-pedagogchnogo-pratsvnika-ranshe-prisvony

Під час вивчення професійної діяльності педагогічного працівника атестаційна комісія може виявити, що він знизив якість своєї роботи і не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Розглянемо, що має врахувати атестаційна комісія, приймаючи рішення щодо атестації такого працівника Пунктом 3.30 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення), визначено, що кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії. Відповідно до підпункту 3 пункту 3.9 Типового положення за результатами атестації атестаційні комісії можуть приймати рішення про те, що педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»). Рішення атестаційної комісії Атестаційна комісія за результатами грунтовного аналізу професійної діяльності педагогічного працівника має визначити якість його роботи та прийняти відповідне рішення. Під час атестації можуть виявити, що педагогічний працівник знизив рівень професійної діяльності та показники у роботі. Унаслідок цього атестаційна комісія змушена визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, та присвоїти йому кваліфікаційну категорію відповідно до його кваліфікації та якості виконуваної ним роботи. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Педагогічний працівник, щодо якого ухвалюють рішення про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, має бути обов’язково присутній на засіданні атестаційної комісії. Якщо він не може бути на ньому, варто перенести засідання атестаційної комісії на іншу дату. Атестаційна комісія, приймаючи рішення про атестацію педагогічного працівника, має врахувати думку керівника навчального закладу. До 1 березня керівник навчального закладу має подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника, який атестується. Якщо він вважає, що педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, то зазначає про це у характеристиці професійної діяльності такого працівника. Атестаційна комісія може ухвалювати рішення про невідповідність педагогічного працівника лише тим раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям, які має право присвоювати. Так, атестаційна комісія І рівня може прийняти рішення про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям: «спеціаліст другої категорії» «спеціаліст першої категорії». За рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія може бути знижена не лише на один ступінь, а й більше, аж до кваліфікаційної категорії «спеціаліст», якщо педагогічні працівники, які мали більш високі кваліфікаційні категорії, знизили рівень своєї професійної діяльності (див. Додаток). При цьому критерієм присвоєння нижчої кваліфікації має бути відповідність педагогічного працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3–4.6 Типового положення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кваліфікаційну категорію «спеціаліст» присвоюють педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися, під час прийняття на роботу. Тому втрата педагогічним працівником кваліфікаційної категорії «спеціаліст» не передбачена. Якщо педагогічний працівник, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», не відповідає вимогам до цієї категорії, атестаційна комісія має ухвалити рішення про невідповідність працівника займаній посаді або про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією. Атестаційна комісія І рівня може порушувати клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію І рівня) про невідповідність педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії». Приміром, якщо атестаційна комісія І рівня за результатами атестації педагогічного працівника, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», прийняла рішення про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає цій раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, вона повинна порушити клопотання перед атестаційною комісією вищого рівня про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії». Остаточне рішення у таких випадках приймає атестаційна комісія ІІ або ІІІ рівня. Оформлення результатів атестації Відповідно до пункту 3.15 Типового положення на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках. Резолютивна частина рішення атестаційної комісії має узгоджуватися з описовою частиною атестаційного листа. Тобто якщо педагогічного працівника визнано таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, то в описовій частині атестаційного листа повинно бути чітко вказано, чому рівень професійної діяльності цього працівника не відповідає вимогам до встановленої йому раніше кваліфікаційної категорії та за якими критеріями його професійна діяльність не відповідає вимогам до певної кваліфікаційної категорії. Атестаційна комісія у разі зниження педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії у своєму рішенні має надати йому рекомендації, спрямовані на усунення виявлених недоліків у роботі. Такі рекомендації мають бути чіткими та конкретними. Наприклад, порекомендувати педагогічному працівнику активізувати роботу у методичному об’єднанні, пройти курси підвищення кваліфікації з конкретного напряму професійної діяльності, опанувати певну методику. Апеляція на рішення атестаційної комісії Відповідно до пункту 6.4 Типового положення педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Апеляцію на рішення атестаційної комісії I рівня подають до атестаційної комісії II рівня. Апеляцію на рішення атестаційних комісій I та II рівнів — до атестаційної комісії III рівня. Апеляцію на рішення атестаційної комісії розглядають за участі особи, яка її подала, крім випадків, коли вона у письмовій формі відмовилася від особистої участі у розгляді апеляції або не з’явилася на її засідання. Атестаційна комісія розглядає апеляцію у двотижневий строк та ухвалює такі рішення: присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення. З огляду на те що атестація — це випробування педагогічного працівника на відповідність професійній кваліфікації, він має своєю працею у міжатестаційний період довести відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. У разі неспроможності підтвердити наявну на момент атестації кваліфікаційну категорію, вона має бути знижена. До того ж педагогічний працівник має готуватися до атестації протягом всього міжатестаційного періоду, а не лише безпосередньо перед атестацією. Така підготовка має починатися одразу після атестації цього працівника, тобто за п’ять років до наступної атестації. Уже тоді йому слід планувати заходи для підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії або претендування на більш високу кваліфікаційну категорію. Зниження кваліфікаційної категорії є підставою для зміни розміру ставки заробітної плати (посадового окладу) педагогічного працівника.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/29-osoblivost-uhvalennya-rshennya-pronevdpovdnst-pedagogchnogo-pratsvnika-ranshe-prisvony

Інструктажі з питань охорони праці у навчальному закладі: види та вимоги до проведення

Інструктажі з питань охорони праці є складовою частиною навчання з питань охорони праці. Працівники навчальних закладів — під час прийняття на роботу та періодично — зобов’язані проходити такі інструктажі. З огляду на характер і час проведення розрізняють конкретні види інструктажів з питань охорони праці У навчальному закладі розроблюють локальне положення про навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці. В окремому розділі цього положення визначають порядок проведення інструктажів з питань охорони праці. Також раз на три роки складають плани-графіки проведення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці. Обидва документи затверджує керівник навчального закладу. Допускати до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці заборонено. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяють на: вступний первинний повторний позаплановий цільовий.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/199-nstruktaj-z-pitan-ohoroni-prats-u-navchalnomu-zaklad-vidi-ta-vimogi-do-provedennya

Набрали чинності Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти

Минулої п’ятниці, 30.09.2016, набрали чинності Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974

Натомість, відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Міністерства внутрішніх справ України від 15.08.2016 № 972/799, втрачають чинність Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені наказом Міністерства освіти України та Головного управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.1998 № 348/70. Окрім Загальних положень, у нових Правилах виокремлено такі розділи: Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки Вимоги пожежної безпеки до утримання території, будівель, приміщень та споруд, евакуаційних шляхів і виходів Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання Електроустановки Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту Порядок дій у разі виникнення пожежі Вимоги пожежної безпеки до приміщень різного призначення, що належать до системи освіти України Навчання з питань пожежної безпеки в навчальних закладах та установах системи освіти України Також у додатках до Правил наведені: Орієнтовний план евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для закладів та установ.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/news/3994-qqn-16-m10-04-10-2016-nabrali-chinnost-pravila-pojejno-bezpeki-dlya-navchalnih-zakladv-ta-ustanov-sistemi-osvti

Шановні вчителі !
Сердечно вітаю вас з професійним святом – Днем працівників освіти!
Бути вчителем, вихователем, наставником – це справжнє мистецтво, обране за покликом серця, наполеглива, чесна, натхненна праця, що збагачує світ мудрістю, знаннями, милосердям, людяністю.
Щира подяка вам за постійну самопожертву і щоденну самовіддачу, благородну любов і турботу, віддане служіння улюбленій справі, терпіння, мудрість, наполегливість і високий професіоналізм.
Вітаючи зі святом, від щирого серця бажаю кожному з вас міцного здоров’я на довгі літа, щастя, благополуччя, невичерпної наснаги, Божої благодаті у мирі, любові та злагоди!