Любі діти, шановні батьки. Непрості у нас з вами часи. Дозвольте щиро привітати вас усіх із Днем знань. Як би там не було, а 1 вересня все-таки настало. Хтось з нетерпінням чекав цього дня, аби нарешті зустрітися зі своїми однокласниками та улюбленими вчителями. Хтось не дуже любить це свято, адже воно сповіщає про 9 місяців безперервних уроків, домашніх завдань, безкінечного носіння тяжких портфелів до школи. Як би ми цього не хотіли, але, на жаль, навчальний процес розпочинаємо у дистанційному форматі. Від імені адміністрації школи хочу висловити глибоку подяку та низький вчительський уклін нашим героям –захисникам, які боронять українську незалежність, волю та свободу від страшного агресора. Дякуючи саме їм, ми зможемо з вами запустити навчальний процес, як би нам тяжко не було на душі.  Але потрібно пам'ятати одне і щиро вірити: незабаром ці страшні дні залишаться у минулому. Український народ переможе, а ми всі дружно повернемося за шкільні парти, весело святкуватимемо перемогу, будемо брати участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях. Ми знову разом  триматимемо  наш ліцей на гідному рівні, здобуватимемо  призові місця, грамоти, нагороди. Я вірю у кожного свого вихованця, пишаюся кожним випускником, адже наш навчальний заклад виховує  справжніх українців, за яких не соромно ніде.  Залишилося трішки потерпіти, щоб повернутися до очного навчання. Ми пережили з вами хвилі Ковіду 19, ми вистоїмо у цій  , сказати б ,складній ситуації – нічого не сказати. Адже на сторожі нашої волі, спокою та миру стоять вихованці таких прекрасних шкіл, ліцеїв, як наш. Саме українська освіта готує успішних , впевнених у собі юнаків та юнок, які не бояться нічого і досягають своїх цілей.

 Війна триває. Що ми зможемо зробити, щоб вона якнайшвидше закінчилася? Звичайно, брати зброю у руки і йти на передову ніхто з нас не буде. Ми будемо продовжувати займатися волонтерством , що й робили донедавна. Нашу підтримку та допомогу відчуває і буде відчувати кожен український воїн на фронті.

  Любі учні, але найважливіше, що ми можемо зробити для нашої спільної перемоги – це навчатися. «Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь» - так закликав своїх сучасників і нас, майбутнє покоління українців, сам Т. Шевченко, адже він добре знав, що знання  та освіта – велика сила та рушій прогресу. Давайте, як ніколи, візьмемося за науку так, щоб нам заздрили вороги і  пишалися друзі. Наш  заклад готовий до будь-якого формату навчання. Віримо, що дистанційка незабаром закінчиться, бо вже просто пахне перемогою так, як пахнув би шкільний коридор сьогодні осінніми квітами. Найближчим часом ми зустрінемося з вами у ваших рідних класах і ніколи не будемо лякатися тривожних сирен, бо вже вони більше не будуть лунати.

  Шановні батьки, я сьогодні ще раз попрошу у вас вашого розуміння, терпіння та активної співпраці. Я пишаюся, що в наших вихованців такі чудові батьки, які розуміють, підтримують і йдуть назустріч завжди. Заради нашої спільної перемоги допоможіть своїм дітям  подолати чергову сходинку дистанційного навчання, бо тільки у тісному трикутнику вчитель-учень-батьки ми зможемо досягнути високих результатів.

  Любі першокласники. Цей рік для вас особливий. Ви  сьогодні офіційно будете називатися не просто дітьми, а школярами, учнями –нушівцями. Як керівник закладу, я бажаю вам яскравих та кольорових буднів, які ваша перша вчителька  зробить незабутніми та неперевершеними, а ви станете гідною зміною наших чарівних дорослих випускників, які вчора так трепетно перегорнули останню сторінку свого безтурботного літа.

  Любі випускники, цей рік хай стане для вас по-справжньому незабутнім. Бажаю вам  провести побільше  шкільних буднів за своїми партами, за якими ви, безумовно, засумували. Вже класні вікна втомилися вас виглядати,  дошці набридло бути постійно чистою, двері перестали рипіти від тиші. Тишу у нашому  ліцеї бояться навіть миші. Шкільні стіни потьмяніли через відсутність ваших непередбачуваних витівок. Все це обов'язково буде у вас , у вашому останньому шкільному році навчання, щоб незабутні спогади ви винесли після незабутнього випускного влітку 2023 року.

Бо школа навіть приміщенням не називається,

Коли в ній діти не навчаються.

Шкільна столова вже меню складає.

Вона так трепетно  вихованців виглядає.

Футбольний м'яч в спортзалі не на місці,

Чекає про дітей він свіжі вісті.

Шкільний дзвінок прорізав свій вже голос,

Чекає , щоб вже діти стали в коло,

Приготували хоч якийсь флешмоб,

А він дзвенітиме від перших спроб.

Дзвенітиме мільйони і мільярди раз,

Покличе на уроки й на перерви вас.

Ви на годинники все будете дивитись,

Чому дзвінок шкільний не може запізнитись

На п'ять хвилин уроку , а з перерви

Нехай дзвенить пізніше,  не грає на нерви.

Натягнув вже струни навчальний процес.

Він вірить сердечно у ваш інтерес

До знань нових, до відкриттів,

Ліцей стоїть в передчутті.

Пора усім учитись і навчатись,

До перемоги активно готуватись.

Живий куточок нашого ліцею

До перемоги теж готовий.

І кабінети, стенди теж,

Чекають перемогу аж без меж.

А я чекаю ,чекають вчителі,

Коли настануть наші живі дні,

Щоби щоденники ваші до рук взяти,

Батькам про успішність на зборах розказати,

Грамоти, нагороди вручити.

Ми будемо з вами реально учитись.

Ще трішки треба почекати.

А зараз вперед! Всім бажаю граніт науки дерзати!

Нехай поки дистанційно.

Аби дзвенів дзвінок усім спокійно.

З Днем знань вітаю  усіх щиро!

Бажаю перемоги , сили,  миру!