Шановні колеги, любі учні та дорогі батьки.
Ось і добіг до завершення непростий 2021-2022 навчальний рік.
Він був не тільки
складним, але і незвичайним.
До дистанційного навчання ми з вами давно загартовані, адже
завдяки коронавірусу в минулих роках ми освоїли різні навчальні платформи.
До 24 лютого 2022 року ніхто з нас не думав, що саме цей день
закреслить нормальне навчання та спілкування
.
У нашій країні розпочалася війна. І тепер на першому місці
стало збереження найбільшої цінності – життя.
Шановні колеги!
Я щиро дякую вам за те, що ви працювали ради вашого реального покликання – бути справжніми педагогами та
людьми з великої літери.
Дякую класним керівникам за моніторинг знаходження учнів на
території нашого села , за межами області та країни.
Дякую кожному вчителю за розуміння усіх складнощів освітнього
процесу у воєнний час. Дякую за психологічну та моральну підтримку, ваш сильний і
незламний дух, за вашу віру, що все буде Україна!
Окреме спасибі за волонтерську допомогу, за час та кошти,
віддані від щирого серця з любов'ю для кожного захисника України, за те, що
вносите вагому частину задля наближення до нашої спільної перемоги.
Дорогі батьки!
Щире педагогічне спасибі за вашу підтримку, розуміння та
співпрацю.
Дякую, що наші діти у нелегкий для всіх час виходили на
онлайн-уроки, виконували по можливості завдання, проявляли творчість та
креативність, брали активну участь у всіх очних, а потім дистанційних
конкурсах.
Це тільки завдяки вам, шановні батьки, завдяки нашим спільним
зусиллям, активній співпраці ми тримаємося, ми живемо, ми навчаємося.
Любі мої учні! Велике
вчительське спасибі за терпіння, старання, бажання навчатися у складний для
країни час.
Пам'ятайте, що ви робите це не тільки для себе, але і для
незнищенної нашої Батьківщини. Їй потрібні сильні духом і розумом діти, щоб
підняти із руїни, допомогти розквітнути
і забуяти на весь світ своєю калиновою мовою, солов'їною піснею, неперевершеною красою.
Сьогодні продзвенить останній дистанційний дзвінок.
Отже, він сповістить нас усіх про те, що рік важкий залишився
позаду, що пора відпочивати і набиратися сили, аби 1 вересня всім зустрітися у
стінах нашої рідного ліцею, під мирним небом
голосно заспівати, поклавши руку на серце , «Ще не вмерла України!»
Сьогодні незвичайний останній по-справжньому шкільний дзвінок
пролунає для наших випускників.
Я бажаю вам, дорогі випускники і випускниці, обрати правильний
життєвий шлях, правильну стежину і крокувати нею все життя задоволеними та
щасливими , з гордим йменням українець.
Я бажаю всім учням насичених літніх канікул: збиратися із
друзями на пікніках, робити неперевершені селфі, зустрічати схід та захід сонця, купатися та засмагати і бути
впевненими, що наше завтра обов'язково буде без війни і переможе Україна!
Слава Україні! Героям слава!
