Закон України про повну загальну середню освіту

Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про повну загальну середню освіту”.

Про це повідомили на сайті МОН.

Закон, який Верховна Рада ухвалила 16 січня, повернули до парламенту із підписом президента сьогодні, 13 березня.

“Цей закон покликаний розвивати Нову українську школу та надавати нові можливості для наших учнів та їхніх батьків, вчителів, освітніх управлінців.

Попереду – чимало кропіткої роботи над втіленням запланованих змін. Закликаємо долучатись до них усіх, хто зацікавлений у побудові Нової української школи”, – зазначила заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Про те, що змінює новий закон про середню освіту, читайте у цьому матеріалі.

Фото: Офіс Президента України

Батьки учнів і журналісти жваво обговорюють у соцмережах, як буде відбуватися дистанційне навчання під час карантину. Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”. Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок. Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей. Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку. Отже, ваша школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням, якщо вже раніше працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи іншого типу змішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома: Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно. Якщо школа зможе організувати дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. А якщо ні? Якщо зможе надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно). Уроки через Skype – я знаю школи, які це практикують. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання. Платна платформа GIOS (математика) на час карантину надає безкоштовний доступ до всіх матеріалів для 5-9 класів. Це – якщо накидати нашвидкоруч і лише безкоштовні (за винятком преміум-пакету Skype) ресурси. І це ми обговорили лише ситуацію, яка за замовчуванням передбачає, що діти мають доступ до інтернету – а якщо ні? Якщо ні, то чесна відповідь дуже сумна: буде те, що відбувається в багатьох українських школах щороку. Ви знаєте, що чимало українських шкіл не вчаться весь січень? Так, продовжують канікули, щоб менше платити за опалення. Знаю такі випадки навіть цієї теплої зими. У тисячах українських шкіл цього року був карантин через ГРВІ. У деяких – були і подовжені канікули, і карантин. Ці діти отримали менше годин навчання і, відповідно, – менше знань і, можливо, отримають прогалину в знаннях, яка супроводжуватиме їх усе життя. Візьмемо для прикладу математику – з 5 до 9 класу за навчальним планом її вивчають 4 години на тиждень. Це дуже мало, дослідження PISA показує пряму залежність результату з математики від кількості годин вивчення. Але вже як є. Три тижні – це 12 уроків математики. На тему “Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики”, яка вивчається в 9 класі, програмою відведено 8 годин. Якщо, наприклад, вона припила на карантин – діти у школі її просто не вивчать. Елементи комбінаторики і статистики – це ті теми, з яких українські школярі показали нищівно низькі результати в міжнародному тестуванні PISA. Нагадаю, що з математики в PISA 36% українських дітей не досягли навіть базового рівня знань і компететностей. І це ми взяли лише математику. Тому три тижні карантину без організації повноцінного дистанційного навчання – це не безневинний пропуск у навчанні. А враховуючи те, що карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку, МОН варто нарешті приділити серйозну увагу цьому питанню, користуючись нагальною необхідністю і мобілізацією зусиль, яку дає кризова ситуація. Читайте також рекомендації МОН щодо дій під час карантину І тут ми підходимо до ще одного непопулярного рішення, яке, боюсь, ніколи (або ще довго) не ухвалили б у мирний час, але, можливо, наведуть на нього різкість через коронавірус. Навіть без нього українські учні вчаться менше днів і годин на рік, ніж їхні закорднонні однолітки – через дуже довгі літні канікули. До яких ще додався карантин. Може, варто перестати заплющувати очі на цю проблему? І розглянути можливість подовження навчання, якщо через кризові ситуації діти були позбавлені повноцінного освітнього процесу протягом навчального року? Так, я розумію, що останнє – суперриторичне запитання. Ми маємо обезголовлене МОН і, за чутками, не маємо черги охочих його очолити. Тому в цій ситуації можу дати лише пораду батькам – вмикаємо план індивідуального порятунку для наших дітей. Надії на систему зараз немає. На жаль. Найбільше вам допоможуть fb-групи батьків, чиї діти вже вчаться на дистанційній чи домашній формі навчання. Там є і обговорення і найкращих матеріалів, і платформ, і форм роботи, і контакти репетиторів. І бережіть учителів, які зараз покажуть здатність повноцінно працювати в дистанційому режимі. За ними – майбутнє.

Батьки учнів і журналісти жваво обговорюють у соцмережах, як буде відбуватися дистанційне навчання під час карантину.

Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.

Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.

Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.

Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.

Отже, ваша школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням, якщо вже раніше працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи іншого типу змішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома:

1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно.
2. Якщо школа зможе організувати дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. А якщо ні?
3. Якщо зможе надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно).
4. Уроки через Skype – я знаю школи, які це практикують. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи.
5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
6. Платна платформа GIOS (математика) на час карантину надає безкоштовний доступ до всіх матеріалів для 5-9 класів.

Це – якщо накидати нашвидкоруч і лише безкоштовні (за винятком преміум-пакету Skype) ресурси. І це ми обговорили лише ситуацію, яка за замовчуванням передбачає, що діти мають доступ до інтернету – а якщо ні? Якщо ні, то чесна відповідь дуже сумна: буде те, що відбувається в багатьох українських школах щороку.

Ви знаєте, що чимало українських шкіл не вчаться весь січень? Так, продовжують канікули, щоб менше платити за опалення. Знаю такі випадки навіть цієї теплої зими. У тисячах українських шкіл цього року був карантин через ГРВІ. У деяких – були і подовжені канікули, і карантин.

Ці діти отримали менше годин навчання і, відповідно, – менше знань і, можливо, отримають прогалину в знаннях, яка супроводжуватиме їх усе життя.

Візьмемо для прикладу математику – з 5 до 9 класу за навчальним планом її вивчають 4 години на тиждень. Це дуже мало, дослідження PISA показує пряму залежність результату з математики від кількості годин вивчення. Але вже як є.

Три тижні – це 12 уроків математики. На тему “Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики”, яка вивчається в 9 класі, програмою відведено 8 годин. Якщо, наприклад, вона припила на карантин – діти у школі її просто не вивчать. Елементи комбінаторики і статистики – це ті теми, з яких українські школярі показали нищівно низькі результати в міжнародному тестуванні PISA. Нагадаю, що з математики в PISA 36% українських дітей не досягли навіть базового рівня знань і компететностей.

І це ми взяли лише математику. Тому три тижні карантину без організації повноцінного дистанційного навчання – це не безневинний пропуск у навчанні. А враховуючи те, що карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку, МОН варто нарешті приділити серйозну увагу цьому питанню, користуючись нагальною необхідністю і мобілізацією зусиль, яку дає кризова ситуація.

Читайте також рекомендації МОН щодо дій під час карантину

І тут ми підходимо до ще одного непопулярного рішення, яке, боюсь, ніколи (або ще довго) не ухвалили б у мирний час, але, можливо, наведуть на нього різкість через коронавірус. Навіть без нього українські учні вчаться менше днів і годин на рік, ніж їхні закорднонні однолітки – через дуже довгі літні канікули. До яких ще додався карантин.

Може, варто перестати заплющувати очі на цю проблему? І розглянути можливість подовження навчання, якщо через кризові ситуації діти були позбавлені повноцінного освітнього процесу протягом навчального року?

Так, я розумію, що останнє – суперриторичне запитання. Ми маємо обезголовлене МОН і, за чутками, не маємо черги охочих його очолити. Тому в цій ситуації можу дати лише пораду батькам – вмикаємо план індивідуального порятунку для наших дітей. Надії на систему зараз немає. На жаль. Найбільше вам допоможуть fb-групи батьків, чиї діти вже вчаться на дистанційній чи домашній формі навчання. Там є і обговорення і найкращих матеріалів, і платформ, і форм роботи, і контакти репетиторів.

І бережіть учителів, які зараз покажуть здатність повноцінно працювати в дистанційому режимі. За ними – майбутнє.

Дистанційна підготовка до ЗНО

Карантин навчанню не загроза. Безкоштовно готуватися до ЗНО дистанційно та з найкращими викладачами можна на гейміфікованій онлайн-платформі iLearn!

Навчання цікаве, безкоштовне і доступне 24/7: тут є онлайн-курси з основних предметів ЗНО, вебінари з найкращими репетиторами Києва, тести, подкасти, матеріали для самопідготовки.

Завдяки iLearn українці, які не мають змоги відвідувати дорогих репетиторів, вступають на безкоштовне навчання в омріяні виші. Про одну з випускниць проєкту розповіли в сюжеті СТБ.

«Була школяркою з маленького села, а нині студентка престижного столичного вузу і вчиться безкоштовно. Богдана Бурин успішно склала ЗНО, та ще й ні копійки не витратила на репетиторів, тому що навчалася в інтернеті!»

Оголошення!!!

Увага!!! Шановні батьки!

Згідно листа МОН України N 1/9-154 від 11.03.2020 у освітніх закладах і в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня с.Липини оголошується КАРАНТИН, що триватиме орієнтовно з 12 березня по 03 квітня 2020 року. Передбачається заборона відвідувати учнями заклад освіти, в тому числі гуртків та секцій, проведення масових заходів. Прохання, обмежити перебування дітей в громадських місцях та в місцях великого скупчення людей.

Бережіть своє здоров‘я та здоров‘я дітей!

Дистанційне навчання

Як протидіяти булінгу?

5959

Підвищення кваліфікації: 150 годин за 5 років

Учителі можуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси, вебінари, семінари тощо. Відповідну постанову КМУ було ухвалено 21 серпня 2019 року на засіданні уряду. Постанова набула чинності з дня її опублікування.

Загалом протягом 5 років учитель має здобути не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. Проте, незалежно від того чи вичерпано 5-річну норму чи ні, – учителі мають підвищувати кваліфікацію щорічно – це обов’язкова умова атестації. Тож варто скористатися такою зручною формою підвищення кваліфікації, як вебінари – це і фахове зростання, і цікаве спілкування, і економія такого важливого для вчителя часу.

«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – цитує тодішнього міністра освіти і науки Лілію Гриневич сайт МОНУ.

Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях. Алгоритм підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:

1. Керівники закладів освіти після затвердження кошторису на рік оприлюднюють  загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.

2. Протягом наступних 15 календарних днів із дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:

• тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
• форми;
• обсяг (тривалість);
• суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про те, що послуга є безплатною.

3. Педагогічна рада закладу розглядає та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на цей рік.

4. На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

У договорі сторони можуть прописати, де та як саме організовується підвищення кваліфікації:

• за місцем провадження освітньої діяльності суб’єкта;
• та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників;
• за іншим місцем (місцями);
• та/або дистанційно